Верховний Суд у справі № 761/18405/23 розглянув спір про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені за договором позики, де сума боргу була визначена у гривні з валютним еквівалентом у доларах США.
Continue reading...
Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного господарського суду, який відмовив ФОП у стягненні понад 1,6 млн грн збитків із суборендаря через забруднення асфальтованої території паливно-мастильними матеріалами.
Continue reading...
Верховний Суд у справі № 314/5990/24 постановив, що наявність невирішеного спору про місце проживання дитини не може бути підставою для відмови у стягненні аліментів. Касаційний цивільний суд наголосив на пріоритетності права дитини на утримання.
Continue reading...
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко повідомив, що у 2025 році суди всіх інстанцій та юрисдикцій отримали 5,8 млн справ, з яких розглянули 4,6 млн.
Continue reading...
Верховний Суд визнав дійсним електронний кредитний договір, укладений через мобільний застосунок після того, як шахраї отримали віддалений доступ до телефону позичальника під час продажу товару на OLX.
Continue reading...
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року визначив, що шестимісячний строк для оголошення особи померлою у зв’язку з війною обчислюється від завершення активних бойових дій навіть у разі подальшої окупації території.
Continue reading...
Верховний Суд підтвердив виправдання водія у справі про наїзд на пішохода, наголосивши, що кримінальна відповідальність настає лише за таке порушення ПДР, яке безпосередньо призвело до суспільно-небезпечних наслідків.
Continue reading...
Верховний Суд у своїй практиці роз’яснив, у яких випадках роботодавець може звільнити працівника через втрату довіри, а коли таке рішення визнається незаконним.
Continue reading...
Верховний Суд підтвердив відповідальність банку за блокування коштів клієнта понад визначену виконавцем суму арешту. Рішення ухвалене 27 квітня 2026 року у справі № 686/6223/23.
Continue reading...
Верховний Суд 21 квітня 2026 року постановив, що за смерть у ДТП, спричиненій військовослужбовцем під час виконання службових обов’язків, відповідає військова частина як роботодавець.
У справі № 333/1090/24 йдеться про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 тисяч гривень з військової частини на користь матері загиблої у ДТП дівчини. Військовослужбовець, керуючи автомобілем із перевищенням швидкості, здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході. Водій перебував у трудових відносинах із військовою частиною та виконував службові обов’язки.
Після ДТП військовослужбовець визнав вину і добровільно відшкодував матері потерпілої 110 тисяч гривень моральної та 100 тисяч гривень майнової шкоди. Суд першої інстанції стягнув з військової частини 500 тисяч гривень моральної шкоди, апеляційний суд залишив рішення без змін.
Військова частина подала касаційну скаргу, посилаючись на добровільні виплати водія та необхідність забезпечувати бойовий підрозділ технікою й обладнанням. Проте Верховний Суд підтвердив правильність попередніх рішень.
Верховний Суд нагадав, що шкода, завдана працівником під час виконання трудових обов’язків, відшкодовується роботодавцем. Суд підкреслив, що добровільні виплати винної особи не є підставою для зменшення розміру моральної шкоди, яка стягується з відповідача. Фінансові можливості відповідача також не свідчать про неможливість стягнення компенсації у визначеному розмірі.
Це рішення формує сталу практику щодо розподілу відповідальності у справах про ДТП, вчинені військовослужбовцями під час виконання службових обов’язків, та забезпечує потерпілим реальний механізм отримання компенсації.