Наприкінці 2024 року бачення перемоги України, сформульоване українською владою та бажане більшістю українців залишається незмінним – це вихід українських військ на кордони 1991 року. Росія ж прагне щонайменше фактично захопити всю територію тих українських областей, які вона формально вже включила до свого складу. Реальність же демонструє іншу картину – попри мінливість лінії фронту, ні Україна, ні Росія не можуть досягти бажаного суто військовим шляхом – Україна хоч і перемелює російську армію, але повільно відступає на сході, Росія ж не здатна втримати навіть власної суверенної території. За таких умов все частіше лунають розмови про перемир’я і те, яким воно має і може бути.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко провів зустріч з нардепами, щоб “простимулювати” їх пошвидше розглянути законопроєкт № 11031 “Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки”. За твердженням авторів законопроєкту, теперішній “рівень безпеки населення України від загроз життю, здоров’ю та майну не повною мірою відповідає стандартам безпеки, притаманним провідним країнам світу”. І вочевидь для того, щоб громадяни України почувались безпечніше, автори пропонують об’єднати всі наявні (як державні, так і приватні) камери та системи відеоспостереження в одну систему і передати її під контроль МВС.

На серпневій пресконференції президент України Володимир Зеленський підкреслено заявив, що операція ЗСУ в Курській області РФ не є окупацією, мовляв – “Україні не потрібні чужі території та чужі люди”. І якщо останнє – цілковита правда, то щодо окупації та її наслідків президент все ж неправий.