Порядок звільнення працівника за порушення трудової дисципліни

Звільнення працівника за ініціативою роботодавця внаслідок вчинення дисциплінарного проступку є заходом дисциплінарного стягнення, що вимагає бездоганного дотримання процесуальної процедури та належного документального підтвердження. Про це повідомили у пресслужбі Державної служби України з питань праці (Держпраці). 

Основними нормативно-правовими підставами для застосування такого заходу є пункти 3 (систематичне невиконання обов’язків), 4 (прогул без поважних причин) та 7 (поява на роботі в нетверезому стані чи стані сп’яніння) статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).

Держпраці деталізувала обов’язкові етапи процедури звільнення:

1. Документальне фіксування проступку: Роботодавець складає відповідний акт (про відсутність на робочому місці, відмову від виконання розпорядження тощо) із зазначенням точної дати, часу,місця та конкретних обставин порушення.
2. Отримання письмових пояснень: Роботодавець офіційно ознайомлює працівника з актом та вимагає надати письмові пояснення стосовно причин вчиненого. У разі відмови працівника надати пояснення складається окремий акт за підписами свідків.
3. Ініціювання дисциплінарного стягнення: Кадрова служба або безпосередній керівник готує доповідну записку чи подання на ім’я керівника підприємства із обґрунтуванням доцільності застосування звільнення.
4. Профспілкове погодження: У випадках, передбачених КЗпП України, роботодавець направляє подання до первинної профспілкової організації для отримання попередньої згоди на звільнення працівника.
5. Видання розпорядчого документа: За наявності підстав видається наказ (розпорядження) про звільнення із чітким посиланням на відповідну норму ст. 40 КЗпП України.
6. Остаточний розрахунок та оформлення: У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу про звільнення, провести повний фінансовий розрахунок та на вимогу працівника внести відповідний запис до трудової книжки.

У Держпраці підкреслюють, що будь-які процесуальні помилки чи формальні неточності в документах (зокрема, щодо хронології подій чи часу вчинення проступку) є підставою для поновлення працівника на роботі через суд та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того,роботодавець зобов’язаний дотримуватися загальних строків притягнення до дисциплінарної відповідальності (не пізніше одного місяця з дня виявлення і шести місяців з дня вчинення проступку) та враховувати тяжкість діяння й попередню характеристику працівника.

Відомство також звертає увагу на особливості застосування трудового законодавства під час дії правового режиму воєнного стану (Закон України № 2136-IX): у цей період правила звільнення можуть мати певні спрощення, а попередня згода первинної профспілки вимагається не для всіх категорій працівників та підстав.