Спір про місце проживання дитини не є підставою для відмови в аліментах — Верховний Суд

Верховний Суд у справі № 314/5990/24 постановив, що наявність невирішеного спору про місце проживання дитини не може бути підставою для відмови у стягненні аліментів. Касаційний цивільний суд наголосив на пріоритетності права дитини на утримання.

Верховний Суд розглянув справу за позовом батька, з яким фактично проживає малолітня дитина, про стягнення аліментів з матері. Вільнянський районний суд Запорізької області задовольнив позов, стягнувши з матері аліменти у розмірі однієї четвертої частини заробітку. Однак Запорізький апеляційний суд скасував це рішення, мотивуючи відмову наявністю невирішеного спору про визначення місця проживання дитини.

Верховний Суд підкреслив, що згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини першочергова увага має приділятися найкращому забезпеченню інтересів дитини. Право на утримання є основним правом дитини і кореспондується з конституційним обов’язком батьків утримувати дітей до повноліття. Суд зазначив, що право на звернення з позовом про аліменти має той з батьків, з ким фактично проживає дитина, і закон не ставить це право в залежність від попереднього вирішення спору про місце проживання.

Касаційний суд наголосив, що навіть за наявності спору про місце проживання дитина не може бути позбавлена належних засобів для існування. Обов’язок утримання дитини має пріоритетний характер і не може бути обмежений. Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд помилково зосередився виключно на необхідності попереднього вирішення спору про місце проживання та не надав належної оцінки всім обставинам справи.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову Запорізького апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.