Цими днями закінчилась драматична історія з (не)підписанням закону №11090. У ньому йдеться про підвищення акцизного збору на тютюнові вироби і, на перший погляд, ні з його ухваленням, ні з підписанням не мало виникнути жодних проблем. Проте, замість підписання ще у 2024 році, набрання чинності з 1 січня 2025 та надходження до бюджету двох мільярдів гривень за минулі 3 місяці, ми отримали черговий приступ прокрастинації президента.

Днями увагу суспільства привернув законопроєкт № 10311, який унормовує та дещо розширює повноваження Національної гвардії України. Завдяки публікації Центру протидії корупції розпочалась дещо емоційна дискусія про те, що цим законом влада збирається надати Нацгвардії можливість ледь не танками чавити учасників громадських акцій.

Кілька днів тому Путін та Лукашенко підписали документ, який надасть громадянам кожної з країн право голосувати і балотуватися на місцевих виборах в іншій. Такий крок несе очевидні ризики щодо суверенітету Білорусі, адже розширює політичні права та можливості росіян (яких суто фізично значно більше) у внутрішній політиці Білорусі. А також посилює загрози для Європи і України, з огляду на експансіоністські наміри російського режиму.