Якщо підліток має намір заробляти на життя: трудові права неповнолітніх

24 Вересня, 2025 в 16:29

Неповнолітні зокрема мають право на відпустку тривалістю 31 календарний день та на щорічний медичний огляд

Безбар’єрний доступ до можливості заробляти собі на життя працею гарантований Конституцією усім громадянам, зокрема й неповнолітнім. Водночас у галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов особи віком від 14 до 18 років користуються пільгами, передбаченими законодавством України, інформує Мін’юст.

Так, неповнолітніх працівників заборонено залучати:

– до роботи у шкідливих або небезпечних умовах праці;

– до підземних робіт;

– до нічних, понаднормових робіт та робіт у вихідні дні;

– до робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми.

Крім того, неповнолітні мають право на відпустку тривалістю 31 календарний день та на щорічний медичний огляд. При прийнятті на роботу для таких працівників не встановлюється випробувальний термін.

Що стосується тривалості робочого часу, то для працівників віком від 16 до 18 років вона обмежена 36 годинами на тиждень. Особи віком від 15 до 16 років можуть працювати не більше 24 години на тиждень. А підлітки віком від 14 до 15 років — не більше 12 годин на тиждень (на канікулах — не більше 24 годин).

Для дітей, які досягли 15 років, влаштування на роботу можливе лише за письмової згоди одного з батьків або особи, яка його замінює. Дітей від 14 років законодавство дозволяє приймати на роботу у вільний від навчання час за згодою батьків, якщо це легка робота, яка не шкодить здоров’ю та навчанню.

Щоб звільнити підлітка, роботодавцеві потрібно мати згоду районної чи міської служби у справах дітей. Водночас батьки та піклувальники підлітків мають право вимагати розірвати трудовий договір, якщо його продовження загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його права.

Трудовий договір з неповнолітнім працівником укладається виключно у письмовій формі. Під час воєнного стану усі законодавчі норми, які регламентують трудові права неповнолітніх, зберігають чинність.

Раніше ми детально пояснили, що діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України, нагадали у Північно-Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці.

Кодекс законів про працю (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років. Водночас існує кілька винятків. З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює.

Окрім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але винятково у вільний від навчання час, наприклад, на канікулах, із дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює. Зокрема, беручи до уваги бажання багатьох дітей працювати влітку або під час шкільних канікул, у законодавстві є уточнення, що для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю й не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює.

Так, при прийнятті на роботу дітей з ними обов’язково укладається письмовий трудовий договір.

Тривалість роботи дітей залежить від віку. Для дітей віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для дітей віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Усі діти приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

Для дітей норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих працівників пропорційно скороченому робочому часу для дітей.

Варто акцентувати, що заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий час дорослого працівника того ж фаху, кваліфікації і за інших рівних умов.

Щорічні відпустки дітям надаються у зручний для них час тривалістю 31 календарний день.

Пільги та гарантії

  • Право на безплатний медичний огляд. Усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі, до досягнення ними 21 року, вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст. 169, 191 КЗпП України)
  • Набути статусу безробітного та стати на облік до центру зайнятості може особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників (ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»)
  • Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час (ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення»)
  • Перше робоче місце на строк не менше двох років надається працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається (ч. 1 ст. 197 КЗпП України).
  • Робота за фахом на період не менше трьох років надається молодим спеціалістам-випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями. Порядок надання визначається Кабінетом Міністрів України.
  • Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню встановлюється для:
    – осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
    – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
    – молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

Зауважимо, трудові спори з участю неповнолітніх підлягають розгляду в КТС (Комісія по трудових спорах), а у випадках, визначених законом, підлягають безпосередньому розглядові у судовому порядку (ст. 232 КЗпП). Предметом доказування є порушення трудових прав неповнолітнього: права на відпочинок при залученні працівників, молодших 18 років, до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП); права на розмір оплати праці за скороченої тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП); права на надання відпустки у зручний для них час, та її тривалості (ст. 195 КЗпП, ст. 75 КЗпП) тощо.

Неповнолітні особи віком від 15 до 18 років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з правовідносин, у яких вони особисто беруть участь. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.