Запуск реєстру прозорості (лобістів) затягується – НААУ

Реєстр – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність

Ринок лобіювання в Україні може запрацювати не раніше 2025 року, адже його початок привʼязаний до запуску Реєстру прозорості. І попри те, що вже зрозуміло, яким буде реєстр, наразі затягується навіть підготовка положення про нього, вважають у Національній асоціації адвокатів України.

23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому Закон про доброчесне лобіювання. Законопроєкт №10337 підтримали 236 голосами народних депутатів. Вже 14 березня Закон набув чинності.

Проєкт Закону про доброчесне лобіювання, внесений Кабінетом Міністрів України, був розроблений з метою є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.

Закон спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано в пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.

Метою ухвалення закону було забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів, забезпечення нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їхньої діяльності та посадових осіб.

Відтермінування дії

Зазначається, сфера ринку окреслена у визначенні лобіювання, що надається в законі «Про лобіювання». І термін досить складний для сприйняття: це «діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання».

Як акцентував заступник голови НААУ Валентин Гвоздій, якщо це спростити до суті, то лобіювання фактично полягає у здійсненні за винагороду впливу на органи влади та їх представників з метою ухвалення рішень в інтересах третіх осіб.

Схоже на корупцію, чи не так? Але принциповою відмінністю є те, що гроші за просування потрібних рішень отримуватимуть лише лобісти, але в жодному разі не посадовці. Аби забезпечити це, держава визначає суворі правила діяльності. І ключовим інструментом регулювання майбутнього ринку має стати Реєстр прозорості. Саме тому, хоча закон і набув чинності 14 березня, його не було введено у дію. Згідно з «Прикінцевими положеннями», це має статися через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року, — наголосив експерт.

Реєстр – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність. Дані Реєстру є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.

Водночас доступ до такої інформації буде публічним і безоплатним. Адміністратором системи законодавець визначив Національне агентство з питань запобігання корупції.

Порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості ще має визначити Кабмін у положенні про цей реєстр.

Від старту роботи Реєстру прозорості напряму залежить початок легалізації ринку лобіювання. Адже закон «Про лобіювання» вводиться в дію через 2 місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Законодавчі рамки

Втім, вважає фахівець, базові принципи функціонування Реєстру прозорості вже визначені в Законі «Про лобіювання». І, регламентуючи функціональні можливості, порядок ведення та доступу до реєстру, Кабмін у положенні виходитиме з рамок, уже завданих законодавцем.

За загальними правилами ст. 5 Закону, дані реєстру будуть відкритими й загальнодоступними, за винятком окремих випадків. Реєстр вестиметься державною та англійською мовами з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до національних стандартів, що має забезпечити його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Усі відомості викладатимуться у форматах, доступних для автоматизованого збирання, оброблення та завантаження інформації, що в майбутньому має спростити роботу з оцінки ефективності діяльності всіх субʼєктів. Відомості вноситимуть до реєстру як працівники НАЗК як публічні реєстратори, так і самі лобісти, які забезпечуватимуть достовірність даних.

Уже відомо, яка саме інформація накопичуватиметься у реєстрі:

• відомості, що подаються особою під час набуття нею статусу субʼєкта лобіювання: дані, які ідентифікують фізичну або юридичну особу, контакти, джерела фінансування, сфера лобіювання (повний список наведено в ст. 11 закону);
• інформація про факт припинення або зупинення статусу суб’єкта лобіювання;
• звітність суб’єкта лобіювання.

Джерелом інформації реєстру визнаються відомості з публічних базових реєстрів, документи, на підставі яких вносяться відомості, а також інша довідкова інформація, отримана в результаті інформаційних обмінів.

Щоправда, у відкритій частині Реєстру прозорості не відображатиметься така інформація з обмеженим доступом, як реєстраційний номер облікової картки платника податків, серії та номера документа, що посвідчує особу, адреси задекларованого або зареєстрованого місця проживання особи, номери телефонів, адреси електронної пошти та дати народження фізичних осіб.

НАЗК зі своєї сторони буде зобовʼязане забезпечити на своєму сайті відкритий цілодобовий доступ до Реєстру прозорості – надати можливість перегляду, копіювання та роздрукування інформації, а також у вигляді набору відкритих даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення. Також засобами реєстру будуть формуватися на безоплатній основі витяги в електронній формі.

Затримки з впровадженням

Відповідний проєкт Положення про Реєстр прозорості НАЗК уже розробило й оприлюднювало для обговорення з громадськістю ще 18 квітня. Опрацювати отримані пропозиції та повідомити про результати на офіційному сайті відомства обіцяли 8 травня.

Проте, у цей день чиновники поїхали на робочу зустріч до Американської торговельної палати в Україні (American Chamber of Commerce Ukraine), під час якої говорили про перспективи відкриття ринку лобіювання в Україні.

Керівництво НАЗК запевнило іноземних партнерів, що розуміє важливість створення Реєстру прозорості й запуску ринку лобіювання. Адже ухвалення відповідного закону було важливим елементом євроінтеграційного процесу країни. Й узгоджувальні процедури щодо розробленого процесу триватимуть до 13 травня. Втім до сьогодні результати роботи залишаються невідомими.

Наразі робота з розробки самого Реєстру прозорості триває. І до неї залучаються міжнародні партнери.

Цікавою є заява головою НАЗК Віктора Павлущика про те, що принциповою позицією відомства є невикористання бюджетних коштів на створення реєстру. Тому НАЗК активно працює над залученням міжнародної-технічної допомоги до його створення та дослідженням найефективніших шляхів побудови системи. Але ж, за законом, фінансовими джерелами створення програмно-технічних засобів реєстру та забезпечення його функціонування є Державний бюджет України, а також інші не заборонені законом джерела.

І з принциповості очільника відомства можна припустити, що коштів на запуск реєстру держава не виділила або їхній обсяг недостатній. І НАЗК, як держатель та адміністратор реєстру, має відшукувати їх самостійно.

За законом, право власності на програмно-технічні засоби реєстру належить державі. Саме тому, пояснив Гвоздій, можливі затримки в появі реєстру як завершеної інформаційно-комунікаційної системи. Він припустив, можливо Верховній Раді доведеться окремим законом відтермінувати день запуску ринку лобіювання.

Додамо, ГО «Центр дослідження законодавства України» приєдналася до ініціативи правозахисників стосовно застережень щодо ухвалення проєкту закону «Про доброчесне лобіювання» у минулій редакції.

Правозахисники закликали Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України при розгляді проєкту №10337 в другому читанні врахувати ці поправки, насамперед:

• чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, зокрема громадських об’єднань.

Тож закликали залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об’єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.

• Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.
• Кабінет міністрів розробив перелік обставин та фактів, які можуть свідчити про надання платником податків хабаря службовій особі іноземної держави.
• Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
• Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
• Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який має на меті унеможливити прояви «співпраці» виробників, дистриб’юторів лікарських засобів та представників фармацевтичних компаній з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції.
• Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.