Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів

9 Грудня, 2023 в 14:36

Комендантська година — це визначений урядовим наказом час, протягом якого громадяни мають дотримуватися визначених правил

Застосування комендантської години має за мету полегшити роботу представників правоохоронних органів і/або збройних сил щодо забезпечення громадського порядку та безпеки.

9 грудня Верховна Рада проголосувала за основу законопроєкт №10195 щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог або невиконання деяких заходів правового режиму воєнного стану.

За нього проголосували 233 депутати.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту закон, метою документа є забезпечення громадського порядку під час дії воєнного стану, а також реалізація повноважень поліції, у взаємодії з військовими адміністраціями, у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

Раніше Комітет з питань правоохоронної діяльності певний час доопрацьовував документ.

Ціллю законопроєкту є встановити адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години та порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану.

Документ передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 210 (2):

порушення комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень) – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану – тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, фізичну особу-підприємця від трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тоді як змінами до статті 262 КУпАП передбачається надати право органам поліції здійснювати адміністративне затримання стосовно порушників комендантської години.

Також вносяться зміни до Закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо наділення військових адміністрацій повноваженнями із встановлення на відповідній території режиму роботи суб’єктів господарювання.

Розмір встановлених штрафів

Відтепер порушення комендантської години тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від 8 500 до 17 000 грн. Тоді як за вчинення аналогічних дій протягом року штраф становитиме від 17 000 до 34 000 грн.

Водночас порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану тягнутиме за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, фізичну особу-підприємця від 51 000 до 102 000 грн. Ці ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, – тягнутимуть за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, ФОПа від 170 000 до 340 000 грн.

Як уточнив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драпʼятий, у процесі спільного опрацювання погодили врегулювати випадки, які не є порушенням комендантської години:

якщо особа прямує до/з укриттів під час повітряної тривоги;
супроводжує поранених, важкохворих;
здійснює заходи з евакуації населення або рятування майна;
надає медичну (домедичну) допомогу;
перебуває в стані крайньої потреби.

Зауваження Комітету

Раніше у Комітеті з питань правоохоронної діяльності пояснили, що «загалом законопроєкт отримав схвальні висновки», одначе, Міністерство юстиції та Головне науково-експертне управління ВР зазначили, що запропонований розмір штрафу не відповідає ступеню суспільної небезпечності адміністративного правопорушення. Такі розміри штрафів передбачені у кримінальному законодавстві України за вчинення кримінальних правопорушень.

Для порівняння зазначимо, що розмір штрафу за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність» становить від тридцяти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у проекті продовжується хибна практика встановлення за скоєння адміністративного проступку розміру штрафу, який дорівнює або навіть є більшим, ніж розмір штрафу як кримінального покарання, — пояснили у ГНЕУ.

Уточнення також потребували пропозиції законопроєкту відносно надання уповноваженим особам Нацполіції права здійснювати адміністративне затримання особи у випадках порушення нею вимог або при невиконанні заходів правового режиму воєнного стану.

Наприклад, порушення особою комендантської години у випадках, якщо вона не може підтвердити свою особистість, може бути підставою для адміністративного затримання. Адміністративне затримання є одним з найбільш суворих обмежувальних заходів адміністративного примусу, і його застосування має бути обґрунтованим та відповідати рівню суспільної шкідливості вчинюваного діяння.

Таке затримання має проводитись лише в тих випадках, коли необхідно:

негайно припинити адміністративне правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу;
встановити особу порушника;
скласти протокол про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим; забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 260 КУпАП).

У зв’язку з цим навіть формальне існування можливості застосування адміністративного затримання за будь-яке порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану, наприклад, до керівника суб’єкта господарювання за невиконання ним вимог світломаскування (якщо його дії при цьому не підпадають під ознаки злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), виглядає, на думку ГНЕУ, невиправдано.

Загалом, законопроєкт, попри висловлені до нього зауваження та пропозиції, отримав схвальні висновки. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Національна поліція України підтримують законопроект без зауважень.

Комендантська година по областях:

місто Київ та область – з 00:00 до 5:00;
Вінницька область – з 00:00 до 5:00;
Волинська область – з 00:00 до 5:00;
Дніпропетровська область – з 00:00 до 5:00 (Нікопольщині – з 23:00 до 5:00; Синельниківський район – з 22:00 до 05:00);
Донецька область – з 21:00 до 5:00;
Житомирська область – з 00:00 до 5:00;
Запорізька область – на території Запорізького району з 23:00 до 05:00; на підконтрольній території Василівського та Пологівського районів – з 21:00 до 05:00.
Івано-Франківська область – з 00:00 до 5:00;
Кіровоградська область – з 23:00 до 4:00;
Луганська область – з 21:00 до 5:00;
Львівська область – з 00:00 до 5:00;
Сумська область – з 23:00 по 05:00;
Миколаївська область – з 00:00 до 5:00, окрім Очаківської міської територіальної громади, там з 23:00 до 05:00;
Одеська область – з 00:00 до 5:00;
Полтавська область – 00:00 до 4:00;
Рівненська область – з 00:00 до 5:00;
Тернопільська область – з 00:00 до 5:00;
Харківська область – з 23:00 до 5:00;
Херсонська область – з 20:00 до 6:00;
Хмельницька область – з 00:00 до 5:00;
Черкаська область – з 00:00 до 4:00;
Чернівецька область – з 00:00 до 4:00;
Чернігівська область – з 00:00 до 4:00.

Обмеження

У комендантську годину забороняється перебувати на вулиці або громадських місцях, якщо людина не є працівником об’єктів критичної інфраструктури або не має спеціальної перепустки.

Особу, яка буде порушувати комендантську годину, можуть вважати членом диверсійно-розвідувальної групи.

Ці заборони не поширюються під час дії повітряної тривоги. У такому випадку люди можуть переміщатися до укриттів.

У ДСНС закликають у прифронтових регіонах дотримуватися режиму світломаскування під час дії комендантської години. Рятувальники закликають українців зашторювати вікна, вимикати світло в оселях, гасити вуличне освітлення своїх будинків, прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.

Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який має на меті унеможливити прояви «співпраці» виробників, дистриб’юторів лікарських засобів та представників фармацевтичних компаній з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції.
Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
Основні законодавчі зміни за грудень 2023 року.