Закон про лобіювання: у НАЗК пояснили нові правила роботи парламенту

28 Січня, 2026 в 10:45

Зокрема суб’єкти лобіювання можуть брати участь у роботі парламентських комітетів: відтепер профільні комітети запрошують на свої засідання з розгляду законопроєкту суб’єктів лобіювання, які подали аналітичні матеріали до нього

Введення в дію Закону «Про лобіювання» внесло зміни і в законотворчу діяльність парламенту. Оновлені норми Законів України «Про Регламент Верховної Ради України» та  «Про комітети Верховної Ради України»  встановлюють правила взаємодії народних депутатів України із лобістами.

Також зміни до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко розмежовують професійну правничу допомогу від лобістської діяльності, повідомили у НАЗК.

Що саме змінилося

  • Під час підготовки і попереднього розгляду законопроєкту суб’єкти лобіювання мають право подати до Верховної Ради України (ВРУ) аналітичні матеріали до нього. Такі матеріали направляються для розгляду головному комітету та Апарату ВРУ для внесення до єдиної автоматизованої системи та розміщення на вебсайті ВРУ;
  • Цифровізація та публічність матеріалів лобістів: відтепер аналітичні матеріали, які суб’єкти лобіювання подають до законопроєктів, стають обов’язковою частиною «справи законопроєкту» та мають бути внесені до єдиної автоматизованої системи та розміщені на офіційному вебсайті ВРУ.
  • Суб’єкти лобіювання можуть брати участь у роботі парламентських комітетів: відтепер профільні комітети запрошують на свої засідання з розгляду законопроєкту суб’єктів лобіювання, які подали аналітичні матеріали до нього. Такі особи мають право на виступ, а народні депутати України – можливість ставити їм прямі запитання.
  • Пояснювальна записка до законопроєкту має містити не лише вичерпне обґрунтування його мети та очікуваних наслідків для економіки й суспільства, а й відомості про аналітичні матеріали від суб’єктів лобіювання.
  • Зміни ж до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко визначили, що лобіювання не є видом правничої допомоги. Якщо адвокат планує лобіювати комерційні інтереси свого клієнта, то він зобовʼязаний набути статусу лобіста, зареєструвавшись у Реєстрі прозорості, та укласти договір з надання лобістських послуг відповідно до положень Закону України «Про лобіювання».

У НАЗК окремо нагадали, з 1 по 31 січня 2026 року триває кампанія звітування щодо лобістської діяльності.

Відповідно до положень Закону «Про лобіювання» предметом лобіювання можуть бути нормативно-правові акти (НПА), котрі розробляються, ухвалюються або до яких вносяться зміни, нагадали у НАЗК. Це означає, що суб’єкт лобіювання (лобіст) має право впливати на:

  • розробку нових НПА;
  • внесення змін до чинних НПА;
  • на інші рішення державних органів, що містять норми права.

Лобіст зобов’язаний здійснювати лобіювання щодо предмета лобіювання  особисто  використовуючи передбачені законодавством методами, а саме:

  • комунікувати прямо чи опосередковано з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
  • готувати і розповсюджувати рекламу, пропозиції, програмні документи,  аналітичні матеріали, результати досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
  • брати участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання;
  • запрошувати об’єкт лобіювання для участі у зустрічах, конференціях тощо;
  • організовувати публічні заходи, інформаційні кампанії, що пов’язані з предметом лобіювання;
  • використовувати інші, не заборонені Конституцією та законами України, методи.

Водночас, лобіювання має здійснюватися на основі передбачених законодавством принципів  законності, прозорості, підзвітності, відповідальності, професійності та етичності.

Закон містить також низку обмежень, що не може бути предметом лобіювання. Указані положення продиктовані сьогоденням. Зокрема, не можна лобіювати питання:

  • оголошення мобілізації;
  • введення воєнного та надзвичайного стану;
  • оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;
  • використання сил безпеки та оборони;
  • оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
  • зміни території України;
  • амністії.

У НАЗК нагадали, що 1 вересня 2025 року НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості. Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи. Одна особа припинила статус лобіста. Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні. Найпопулярнішими сферами лобіювання стали економічний розвиток, правова, фінансова, податкова, митна політики.

Зауважимо, 23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому Закон про доброчесне лобіювання. Законопроєкт №10337 підтримали 236 голосами народних депутатів.

  • Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.
  • Кабінет міністрів розробив перелік обставин та фактів, які можуть свідчити про надання платником податків хабаря службовій особі іноземної держави.
  • Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
  • Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
  • Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який має на меті унеможливити прояви «співпраці» виробників, дистриб’юторів лікарських засобів та представників фармацевтичних компаній з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції.
  • Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.