Виплата пенсії у разі здійснення підприємницької діяльності

19 Березня, 2024 в 13:19

Нині підстави для припинення виплати пенсії за вислугу років відсутні

У ПФУ пояснили, що пенсійні виплати не припиняються фізособі-пенсіонеру, котра отримує пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров’я та планує займатися медичною практикою та зареєструватися як фізична особа — підприємець.

Так, пунктом 2.4. постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що в разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, що дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Однак, відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, не передбачено право на пенсію за вислугу років фізичних осіб — підприємців, які займаються медичною практикою.

Отже, підстави для припинення виплати пенсії за вислугу років відсутні.

Водночас порядок проведення перерахунку пенсій пенсіонерам, які продовжують працювати, визначено частиною четвертою статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ та постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1.

Пенсії автоматично перерахують працюючим пенсіонерам, які після призначення/попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати, або тим, які відпрацювали менше 24 місяців, але від призначення чи попереднього перерахунку пенсії пройшло два роки. Водночас працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, такий перерахунок буде проведено у разі, якщо вони досягли пенсійного віку.

Щодо розміру підвищення пенсій після перерахунку, то воно в кожного пенсіонера індивідуальне, оскільки, по суті, у формулі для обчислення страхової пенсії, визначеній законом, збільшується коефіцієнт страхового стажу або коефіцієнт страхового стажу та заробітної плати (за доцільності). Розмір підвищення залежить від того, який страховий стаж вже має особа та який заробіток одержувала в період роботи.

Страховий стаж – період, протягом якого сплачено страхові внески.

Варто окремо нагадати, що підприємці, як і громадяни, досягнувши пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, хоча порядок її нарахування залежить від факторів.

По-перше, залежить від того, яку систему оподаткування використовував підприємець до виходу на пенсію.

По-друге, є відмінності щодо визначення страхового стажу та розміру доходу, який використовується для нарахування пенсії, у період до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та після 1 січня 2004 року (за чинності цього Закону).

До 1.01.2004 р. під час призначення пенсії враховувався трудовий стаж, а не страховий, як нині, і підтверджувався він записами у трудовій книжці. Оскільки чинним законодавством не передбачено заповнення трудової книжки підприємцями, для них у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлений свій спосіб підтвердження стажу.

З 1 січня 2004 року для обчислення розміру пенсії враховується страховий стаж людини, тобто період, протягом якого вона підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях, і той місяць (чи місяці), за який внески до Пенсійного фонду не сплачені, не зараховується до страхового стажу.

Відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для всіх платників єдиного податку (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% мінімальної заробітної плати.

Окремо необхідно звернути увагу на те, що відповідно до Закону всі пенсіонери-підприємці, незалежно від обраної ними системи оподаткування, звільняються від сплати єдиного соціального внеску за себе, тому такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Решта підприємців повинні сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої та другої групи платників єдиного податку.

Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Водночас, для зарахування періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу як повний місяць, необхідно сплачувати за місяць єдиний внесок у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 14-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для осіб, зазначених у пунктах 2, 3, 13 частини першої статті 11 цього Закону, які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року на підставі пункту 9-10 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Несплата внесків не дає можливості зарахувати період трудової діяльності до страхового стажу і, як наслідок, громадяни мають пенсію, яка не відповідає їх сподіванням.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.