ВС: Кошти, що особа сплатила добровільно, знаючи про відсутність такого обов’язку, не підлягають поверненню

В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них

Якщо особа здійснила сплату грошових коштів, знаючи, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для їх сплати, а згодом вимагає повернення сплачених грошових коштів, то така особа поводиться суперечливо й безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 127/12240/22, за позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позивач вказував, що вони з відповідачем усно домовилися про створення та фінансування спільного бізнес-проєкту. На забезпечення виконання домовленостей позивач здійснив кілька грошових переказів на банківський картковий рахунок відповідача. Відповідач не виконав свої зобов’язання щодо створення бізнесу та ухиляється від спілкування.

Зазначається, що позивач вважав, що перераховані відповідачеві кошти набуті останнім безпідставно та підлягають поверненню.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, задовольнив позов, стягнув з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти.

КЦС ВС скасував попередні рішення, відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.

ВС зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про те, що грошові кошти, які належали позивачу, набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Тлумачення статей 1212, 1215 ЦК України свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі, слід враховувати, що акти цивільного законодавства мають відповідати змісту загальних засад, зокрема добросовісності.

В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суди не звернули уваги, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

У справі, яка переглядається, позивач добровільно перераховував на картковий рахунок відповідача кошти, знаючи, що між ним і відповідачем відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) з повернення коштів, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому позивач перераховував відповідачу кошти тривалий час, а саме півроку, регулярно, різними сумами (всього було 37 платежів), зазначаючи, що призначенням платежу є поповнення карткового рахунку відповідача. Оскільки позивач не був зобов’язаний перераховувати кошти з огляду на відсутність договірних відносин із відповідачем щодо створення спільного бізнесу, а також будь-яких інших зобов’язань, проте здійснював ці платежі протягом тривалого часу, регулярно, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.

Отже, немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

• Відповідно до статті 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004), що відображає звичаєве міжнародне право, держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоди, у цей час перебувала на території держави суду, мовиться у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі N 466/674/18.
• Раніше ми повідомляли, що reformatio in peius трапляється у праві, коли в результаті оскарження апелянт опиняється в гіршому становищі, ніж якби апеляції не було. Наприклад, апелянт у кримінальній справі може отримати більш суворий вирок в апеляції, ніж під час первинного судового розгляду.
• Відсутність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності за зберігання зброї – позиція Верховного Суду.
• Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
• Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
• Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
• Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою —  позиція Верховного Суду.