Верховний Суд висловився щодо застосування «деліктного винятку» як підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави

13 Травня, 2024 в 11:45

Держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоди, у цей час перебувала на території держави суду

Принцип Tort exception, закріплений у статті 11 Європейської конвенції про імунітет держав 1972 року та у статті 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року. Хоч Україна не є учасницею цих конвенцій, та існує підхід, що ці статті відображають міжнародне звичаєве право, яке є обов’язковим для всіх держав без нормативного закріплення у якомусь документі. Відповідні статті конвенцій передбачають, що державний імунітет не застосовується у справах про грошову компенсацію (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Відповідно до статті 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004), що відображає звичаєве міжнародне право, держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоди, у цей час перебувала на території держави суду, мовиться у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі N 466/674/18.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004) підлягає застосуванню відповідно до звичаєвого міжнародного права як кодифікований звід звичаєвих норм міжнародного права.

Стаття 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності відображає підставу для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий “деліктний виняток” (“tort exception”).

Умовами для застосування “деліктного винятку”:

  1. принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду;
  2. присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави);
  3. дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі;
  4. відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду;
  5. завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата;
  6. причинно-наслідковий зв’язок між діями/бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.

Раніше ми повідомляли, що reformatio in peius трапляється у праві, коли в результаті оскарження апелянт опиняється в гіршому становищі, ніж якби апеляції не було. Наприклад, апелянт у кримінальній справі може отримати більш суворий вирок в апеляції, ніж під час первинного судового розгляду.

Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) відомий ще з часів римського права та існував у зв’язку з іншим правилом – tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки та рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги, мовиться у постанові КЦС ВС від 23.11.2023 № 466/725/20 (61-5870св22).

  • Відсутність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності за зберігання зброї – позиція Верховного Суду.
  • Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
  • Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
  • Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
  • Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою —  позиція Верховного Суду.