Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius): позиція КЦС ВС

2 Січня, 2024 в 11:57

Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення

Reformatio in peius трапляється у праві, коли в результаті оскарження апелянт опиняється в гіршому становищі, ніж якби апеляції не було. Наприклад, апелянт у кримінальній справі може отримати більш суворий вирок в апеляції, ніж під час первинного судового розгляду.

Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) відомий ще з часів римського права та існував у зв’язку з іншим правилом – tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки та рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги, мовиться у постанові КЦС ВС від 23.11.2023 № 466/725/20 (61-5870св22).

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Диспозитивність – один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, чи оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та в яких межах.

Касаційний суд вже звертав увагу, що принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) відомий ще з часів римського права та існував у зв’язку з іншим правилом – tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки та рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21 (провадження № 61-4060св23, 21 червня 2023 року у справі № 757/42885/19-ц (провадження № 61-9060св22).

У справі, що переглядалася:

  • рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право користування жилими приміщеннями квартири АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено;
  • рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_1 та Шевченківська районна адміністрація, Львівська міська рада з апеляційною скаргою не зверталась, тобто погодилась з рішенням суду;
  • в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, отже рішення суду в частині задоволених вимог він не оскаржував;
  • постановою Львівського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року в частині визнання за ОСОБА_1 права на користування жилими приміщеннями у квартирі АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін;
  • апеляційний суд не звернув уваги, що Шевченківська районна адміністрація не є належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1, тобто рішення суду в частині задоволених позовних вимог не порушує її прав, тому були відсутні підстави для скасування рішення в зазначеній частині;
  • за таких підстав постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання права користування жилим приміщенням та відмови в задоволенні позовних вимог про зобов’язання видати наказ про передачу у власність квартири слід скасувати, рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити в силі, оскільки визнання права користування жилим приміщенням є ефективним способом захисту прав позивача та створює йому передумови для вчинення дій, спрямованих на приватизацію житла.

Зауважимо, правило заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) у контексті справ про відшкодування моральної шкоди, КЦС ВС застосував також у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21. Нагадавши, що воно означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тож особа, котра оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, якщо порівняти з тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

  • Відсутність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності за зберігання зброї – позиція Верховного Суду.
  • Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
  • Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
  • Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
  • Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою —  позиція Верховного Суду.