Відпустка без збереження зарплати замість щорічної під час війни неконституційна: омбудсман звернувся до КСУ

Омбудсман вважає, що оспорювані законодавчі положення, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції

КСУ перевірить конституційність окремих приписів Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, щодо заміни частини щорічної основної відпустки неоплачуваною.

Згідно зі статтею 26 Закону №504 за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 13 червня 2024 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням, в якому просить перевірити на відповідність Конституції України положення речення другого абзацу другого та абзацу третього частини першої статті 12, а також абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року.

Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані законодавчі положення, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційне подання наразі розподілене судді-доповідачу.

З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду.

Раніше ми писали, що інколи, відпустка без збереження заробітної плати – єдиний варіант для працівника і роботодавця. З початком повномасштабного вторгнення РФ, чимало людей були змушені покинути свої домівки та роботу. Проте, якщо особа не бажає розривати трудові відносини – вона може скористатись відпусткою без збереження заробітної плати, зазначила заступниця начальника відділу безоплатної правової допомоги Рівненського місцевого центру з надання БВПД Світлана Волевач.

Залежно від причини/підстави надання неоплачуваної відпустки та хто виступає її ініціатором, розрізняють її види:

• За ініціативою/заявою працівника: обов’язкова – за зверненням працівника, яке роботодавець має задовольнити в обов’язковому порядку;за угодою сторін – за зверненням працівника та узгодженням з роботодавцем строків, тривалості відпустки без збереження зарплати або відмовою роботодавця надавати працівнику цю відпустку.
• На час участі у виборчому процесі.
• За ініціативою керівника держоргану.

Види відпусток без збереження зарплати визначає не лише КЗпП, Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, а й інші кодекси/закони.

Відпустка без збереження заробітної плати може надаватись у межах відповідної тривалості.

Підстава для оформлення неоплачуваної відпустки – заява від працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати, погоджена керівником установи.

Зауважимо, на практиці часто виникала низка ситуацій, коли роботодавці та працівники по-різному тлумачили окремі законодавчі норми, що призводить до конфліктних ситуацій та необхідності їх вирішення у судовому порядку. А деякі положення законодавства про відпустки взагалі застаріли, не відповідали сучасним тенденціям, створювали додаткове адміністративне навантаження на роботодавців, працівників та органи державної влади.

Тож вже 24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11 2023  № 3494-ІХ, яким змінили деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, використання вихідних днів тощо.

Стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ надано можливість роботодавцю у період дії воєнного стану обмежити працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за робочий рік.

Зауважимо, що відбулося збільшення максимального терміну надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин з 15 до 30 календарних днів на рік. Водночас залишилась чинною норма стосовно права роботодавця, у разі більшої ніж 24 календарних дні основної відпустки, надання не використаних у період дії воєнного стану її днів переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. Запроваджено новизну, що за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Ст. 12 закону також доповнено нормою, яка стосується інших видів відпусток. Зокрема, у період воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, тобто понад 24 календарних дні, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати.

Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Стосовно роботодавця, то обмеження тривалості щорічних відпусток та надання відпусток без збереження заробітної плати не є його обов’язком, оскільки закон його не зобов’язує обмежувати тривалість щорічних основної та додаткових відпусток, а передбачає лише можливість такого обмеження.

Раніше ми детально розглянули питання порядку обчислення компенсації за невикористані відпустки у 2024 році. Визначили, що обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (зі змінами).

Окремо зауважимо, що питання надання щорічних відпусток у період дії воєнного стану регулюється Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з урахуванням змін, внесених законами України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» та від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».

Також нагадаємо, що працівники, котрі не досягли 18 років, користуються правом на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день.

Окрм того, пояснюємо за які саме невикористані відпустки роботодавець має виплатити компенсацію працівникові, котрий звільняється.

У Верховній Раді роз’яснили, що новий Закон надав право працівникам у разі призову на військову службу отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки. Водночас Захисники та Захисниці України, які звільнятимуться з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації зможуть піти у відпустку тривалістю до 60 календарних днів, які увійдуть до страхового стажу.

• Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
• Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
• Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
• Фахівці Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці нагадали особливості надання відпусток працівникам віком до 18 років.