Нюанси виплати компенсації за невикористані щорічні відпустки під час війни
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки
На «гарячу профспілкову лінію» ФПУ звернулися з питанням про порядок отримання компенсації за невикористану щорічну відпустку без звільнення під час воєнного стану.
Питання надання щорічних відпусток у період дії воєнного стану регулюється Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з урахуванням змін, внесених законами України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» та від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі – Закон № 3494).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більш як 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Тобто під час воєнного стану роботодавець може обмежувати тривалість щорічної основної відпустки, надаючи працівнику не більше ніж 24 календарні дні для відпочинку за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарні дні, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
З 24.12.2023 роботодавцю відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 також надано право за власним рішенням надавати працівнику невикористані дні щорічної основної відпустки у формі відпустки без збереження заробітної плати. Тобто невикористані дні щорічної відпустки, які за загальними правилами підлягають оплаті, за одностороннім рішенням роботодавця замінюються відпусткою без збереження заробітної плати.
У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки роботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження заробітної плати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність.
Водночас Закон № 2136 на період воєнного стану не обмежує дію норми ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Отже, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки працівник не позбавлений права замість відпустки без збереження заробітної плати на заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією за умови використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка).
Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника – 28 календарних днів (24 к. д. – щорічна основна відпустка і 4 к. д. – щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то, за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року № 208/13/116-11 «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток»).
Щодо виплати грошової компенсації за невикористані за декілька років дні щорічних відпусток без звільнення
Якщо працівник не був у відпустці тривалий час (або використав вибірково тільки окремі дні відпусток) і бажає, не звільняючись, отримати грошову компенсацію за дні невикористаних відпусток, то відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки тільки в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Отже, право отримати грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні щорічних відпусток має працівник у разі звільнення.
Раніше у Держпраці нагадали за які саме невикористані відпустки роботодавець має виплатити компенсацію працівникові, котрий звільняється.
Так, зазначається, що компенсації потребують основна щорічна відпустка та додаткова відпустка працівникам, котрі мають дітей. Їх необхідно компенсувати незалежно від причини звільнення. До розрахунку беруться всі роки, коли працівник не користувався відпустками. Тоді як інші види відпусток за їх наявності роботодавець може компенсувати за власним бажанням.
Компенсацію мають виплатити працівникові у день звільнення разом з іншими належними йому виплатами.
Відлік права на щорічну відпустку починається з дня укладення трудового договору, тобто це дата прийняття працівника на роботу (частина перша статті 6 Закону ). На кожну конкретну дату можна порахувати кількість днів щорічної відпустки, заробленої працівником, починаючи із дати його прийняття на роботу.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми частини другої статті 5 згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022.
Варто акцентувати, що тривалість відпустки працівника, який працює на умовах неповного робочого часу, не відрізняється від тривалості відпустки працівника, який працює повний робочий день (тиждень), тобто залежить від тривалості відпустки, встановленої для конкретної посади і від стажу, що дає право на відповідну відпустку.
Окрім того, КЗпП України для сезонних та тимчасових працівників передбачені такі ж трудові права та гарантії, як і для постійних робітників. Відповідно до статті 6 Закону сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
Також, коли працівнику встановили випробний термін і його звільняють як такого, що не пройшов випробовування за статтею 28 КЗпП України, йому зобов’язані теж нарахувати та виплатити компенсацію за дні невикористаної відпустки, як і іншим працівникам.
При переведенні працівника на інше підприємство грошова компенсація за невикористану відпустку не надається.
Окремо наголошуємо, ненарахування і невиплата компенсації відпустки вважається нeдотриманням мінімальних державних гарантій з oплати праці. Згідно з абзацом чeтвертим частини 2 статті 265 KЗпП України, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці юридичними та фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, вони несуть відповідальність у вигляді штрафу – двократного розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Також ми детально розглянули питання порядку обчислення компенсації за невикористані відпустки у 2024 році. Визначили, що обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (зі змінами).
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
- Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
- Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років.
- На що вплинуть нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму: роз’яснення ДПС.
- З початку 2023 року допомога по вагітності застрахованим особам надається за основним місцем роботи або ж за місцем роботи за сумісництвом.