Ринок лобістських послуг в Україні відкрито: президент підписав Закон

13 Березня, 2024 в 12:23

Врегулювання процесів лобіювання було однією з вимог Європейської комісії для вступу України до Європейського Союзу, від його імплементації безпосередньо залежить наш шлях до ЄС та НАТО

Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений 23 лютого Верховною Радою Закон України «Про лобіювання».

Документ, до розробки якого долучилося Національне агентство з питань запобігання корупції, покликаний забезпечити прозорість впливів на державні процеси та відкритість взаємодії між владою, бізнесом та громадянським суспільством.

Відповідно до Закону повноваження щодо забезпечення ведення Реєстру прозорості – інформаційно-комунікаційної системи, де буде збиратися, обліковуватися та оброблятися інформація про суб’єктів лобіювання та їхня звітність – покладається на НАЗК. Позаяк і моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання. Разом з тим, першочерговими кроками для реалізації Закону є затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про Реєстр прозорості та Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання.

Закон набирає чинності наступного дня після дня його опублікування. Вводиться в дію тільки через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року.

Закон відкриває ринок лобізму в Україні та має сформувати культуру доброчесних впливів. Зазначу, що цей ринок й так існував, проте перебував у тіні, що створювало підґрунтя для корупційних ризиків. Відтепер бізнес може укладати контракти з лобістами для просування своїх інтересів, також буде унормовано діяльність людей, які прозоро лобіюватимуть комерційні інтереси фізичних та юридичних осіб. Наступний крок – створення Реєстру прозорості, — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.

Крім того, законодавче врегулювання процесів лобіювання передбачено Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки, Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки, п. 3 Плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), Законом України «Про правотворчу діяльність», п. 1.5 Плану організації підготовки проектів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації Указу Президента України від 08.11.2023 №744/2023 «Про деякі заходи з підготовки до переговорного процесу зі вступу України до Європейського Союзу» та Звітом Європейської Комісії щодо України за 2023 рік від 8 листопада 2023 року, рекомендаціями Групи держав проти корупції GRECO.

Варто нагадати, 23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому Закон про доброчесне лобіювання. Законопроєкт №10337 підтримали 236 голосами народних депутатів.

Повідомлялося, щл проєкт Закону про доброчесне лобіювання, внесений Кабінетом Міністрів України, був розроблений з метою є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.

Закон спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано в пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.

При доопрацюванні законопроєкту до другого читання врахували:

міжнародні стандарти у сфері регулювання лобістської діяльності, зокрема Десять принципів прозорості та доброчесності лобіювання, схвалених Організацією економічного співробітництва та розвитку; Міжвідомча угода між Європейським парламентом, Радою Європейського Союзу та Європейською Комісією про обов’язковий реєстр прозорості, Рекомендація ІХ проміжного звіту щодо виконання рекомендацій, наданих в рамках четвертого раунду оцінювання GRECO «Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів» від 24 березня 2023 року;
пропозиції та рекомендації, які були отримані від Європейської Комісії 16 січня 2024 року до законопроєкту, прийнятого у першому читанні.

Зокрема у законопроєкті:

вилучено поняття «адвокація» та споріднені поняття;
виведено з-під дії закону про лобіювання діяльність громадських об’єднань та інших неприбуткових організацій, крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів;
уточнено окремі поняття, зокрема такі як «лобіювання», «предмет лобіювання», «об’єкт лобіювання» «бенефіціар».
уточнено строк подання звітності суб’єктами лобіювання та зміст звіту.

Визначено, що звіт суб’єкта лобіювання до Реєстру прозорості обов’язково має містити відомості про предмети лобіювання, об’єкти лобіювання в розрізі сфер лобіювання, ідентифікуючі дані клієнта, іншого бенефіціара і має подаватись що півроку. Це відповідає рекомендації Європейської Комісії, щоб інформація про особу, яку лобіюють, була подана до реєстру.

Також урахуванням рекомендацій Європейської Комісії:

заборонено встановлення розміру винагороди суб’єкта лобіювання залежно від результатів лобіювання;
уточнено права та обов’язки об’єкта лобіювання, не збільшуючи адміністративного навантаження на нього.

З прийняттям Закону України «Про лобіювання» виконано рекомендацію Робочого документа Європейської комісії «Звіт про Україну 2023» від 08 листопада 2023 року щодо прийняття Україною закону, який регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану дій. Також виконано одну з рекомендацій GRECO – органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу щодо прийняття закону, який регулював би відносини народних депутатів України із лобістами й іншими третіми сторонами, які бажають вплинути на законодавчий процес.

Закон визначає правові засади лобіювання в Україні, як діяльності, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Законом визначаються:

термінологія у сфері лобіювання;
сфера дії Закону, зокрема, діяльність, яка не є лобіюванням відповідно до цього Закону;
принципи лобіювання;
питання створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність;
правові засади здійснення лобіювання, зокрема, методи лобіювання, обмеження щодо предмета лобіювання, вимоги до договору лобіювання, права та обов’язки суб’єктів та об’єктів лобіювання, а також права та обов’язки клієнта за договором лобіювання;
звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання, зокрема щодо достовірності відомостей, що подаються суб’єктами лобіювання до Реєстру прозорості, а також достовірності відомостей, зазначених суб’єктами лобіювання у звітах, здійснює Національне агентство у межах повноважень та на підставах, визначених цим Законом та Законом України «Про запобігання корупції».

Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року, крім окремих пунктів розділу «Прикінцеві положення», які набирають чинності та вводяться в дію з дня опублікування цього Закону або з дня введення його в дію.

Наголошується, що прийняття Закону про лобіювання забезпечить врегулювання лобіювання в Україні; зниження рівня корупціогенних чинників у процесах планування розроблення, розроблення, та прийняття нормативно-правових актів; рівні права громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнесу щодо впливу на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів; посилить прозорість та ефективність діяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, у взаємодії зазначених органів з громадянами, організаціями громадянського суспільства та бізнесу.

Варто додати, що народний депутат, Голова Комітету з питань правової політики Денис Маслов запевнив, що завдяки прийнятому в другому читанні і в цілому законопроєкту №10337 про доброчесне лобіювання кожен громадянин України зможе отримувати інформацію про те, хто і яким чином намагається чи впливає на ухвалення рішень у державі. Вплив лобістів буде врегульовано, щоб він не був тіньовий, а прозорий.

Після того, як закон буде введено в дію, в Україні з’явиться інститут лобістів, які будуть мати можливість впливати на прийняття рішень, прийняття нормативно-правових актів. Це буде здійснюватися виключно в законний спосіб, і вони при цьому будуть звітувати в спеціально створеному реєстрі прозорості, що вестиме НАЗК. Зокрема вони звітуватимуть про суму витрачених коштів на лобіювання, про проведені зустрічі в межах здійснення лобіювання, на прийняття якого нормативно-правового акту чи внесення змін, чи скасування вони намагалися вплинути тощо, — пояснив парламентарій.

Зауважимо, у пояснювальній записці до проєкту закону зазначалося, що метою прийняття проєкту закону є «забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю».

Законодавча ініціатива спрямована на «реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано у пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій».

23 червня 2023 року Європейська рада надала Україні статус кандидата в ЄС. Одначе, країна має провести низку необхідних реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права та боротьбою з корупцією:

реформа Конституційного суду;
продовження судової реформи;
антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
боротьба з відмиванням коштів;
втілення антиолігархічного закону;
узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
зміна законодавства про нацменшини.

Законодавці заявили, що прийняття Закону «забезпечить врегулювання лобіювання в Україні для оптимального ефективного важеля зниження рівня корупціогенних чинників у процесах планування розроблення, розроблення, та прийняття нормативно-правових актів; сприятиме побудові діалогу між суспільством і державою, враховуванню під час прийняття нормативно-правових актів інтересів громадян, організації громадянського суспільства та бізнесу; забезпечить рівні права громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнесу щодо впливу на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів; посилить прозорість та ефективність діяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, у взаємодії зазначених органів з громадянами, організаціями громадянського суспільства та бізнесу».

Водночас ГО «Центр дослідження законодавства України» приєдналася до ініціативи правозахисників стосовно застережень щодо ухвалення проєкту закону «Про доброчесне лобіювання» у минулій редакції.

Правозахисники закликали Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України при розгляді проєкту №10337 в другому читанні врахувати ці поправки, насамперед: “чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, зокрема громадських об’єднань”.

Тож закликали залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об’єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.

Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.
Кабінет міністрів розробив перелік обставин та фактів, які можуть свідчити про надання платником податків хабаря службовій особі іноземної держави.
Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
Кабінет міністрів підтримав законопроєкт, який має на меті унеможливити прояви «співпраці» виробників, дистриб’юторів лікарських засобів та представників фармацевтичних компаній з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції.
Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
Основні законодавчі зміни за грудень 2023 року.