З 1 січня 2026 року вперше стартує кампанія звітування щодо лобістської діяльності, повідомили у НАЗК. Відповідно до Закону України «Про лобіювання» кожен лобіст має подавати звіт щодо лобіювання до Реєстру прозорості (Реєстр) двічі на рік (за кожне півріччя):
- за перше півріччя – до 31 липня;
- за друге півріччя – до 31 січня наступного року.
У повідомленні зауважили, що лобісти, які зареєструвались з 1 вересня 2025 року, зокрема і ті, що припинили та зупинили свій статус, зобов’язані подати звіти щодо лобіювання за період фактичного здійснення ними лобістської діяльності, тобто з моменту реєстрації і до 31 грудня 2025 року включно.
Термін подання звітів – з 00:00 1 січня до 23:59 31 січня 2026 року.
Звіт подається в електронному вигляді, за допомогою функціональних можливостей Реєстру, має охоплювати всі сфери лобіювання, в яких працював лобіст, та містити відомості щодо:
- клієнтів і бенефіціарів лобіювання;
- предметів лобіювання (нормативно-правових актів (НПА), щодо яких здійснювалось лобіювання);
- об’єктів лобіювання (державних органів та інших суб’єктів, наділених Конституцією України та законодавством повноваженнями щодо ухвалення НПА, на яких здійснювався вплив щодо предметів лобіювання);
- договору про надання послуг з лобіювання (дату укладення, строк дії та ціну кожного договору лобіювання в діапазонах);
- суми коштів, витрачених на лобіювання (у разі якщо лобіювання здійснювалось без укладення договору лобіювання);
- зустрічей та спілкування з посадовцями, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище;
- внесків на підтримку політичних партій та виборчих фондів.
Варто зазначити, що лобісти у власному електронному кабінеті Реєстру вже мають можливість заповнювати чернетку звіту щодо лобіювання (без можливості подати цей звіт до початку періоду звітування). Чернетка звіту щодо лобіювання не відображається у публічній частині Реєстру до подання цього звіту.
Зауважуємо, що за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання до Реєстру, передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до положень Закону «Про лобіювання» предметом лобіювання можуть бути нормативно-правові акти (НПА), котрі розробляються, ухвалюються або до яких вносяться зміни, нагадали у НАЗК. Це означає, що суб’єкт лобіювання (лобіст) має право впливати на:
- розробку нових НПА;
- внесення змін до чинних НПА;
- на інші рішення державних органів, що містять норми права.
Лобіст зобов’язаний здійснювати лобіювання щодо предмета лобіювання особисто використовуючи передбачені законодавством методами, а саме:
- комунікувати прямо чи опосередковано з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
- готувати і розповсюджувати рекламу, пропозиції, програмні документи, аналітичні матеріали, результати досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
- брати участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання;
- запрошувати об’єкт лобіювання для участі у зустрічах, конференціях тощо;
- організовувати публічні заходи, інформаційні кампанії, що пов’язані з предметом лобіювання;
- використовувати інші, не заборонені Конституцією та законами України, методи.
Водночас, лобіювання має здійснюватися на основі передбачених законодавством принципів законності, прозорості, підзвітності, відповідальності, професійності та етичності.
Закон містить також низку обмежень, що не може бути предметом лобіювання. Указані положення продиктовані сьогоденням. Зокрема, не можна лобіювати питання:
- оголошення мобілізації;
- введення воєнного та надзвичайного стану;
- оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;
- використання сил безпеки та оборони;
- оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
- зміни території України;
- амністії.
У НАЗК нагадали, що 1 вересня 2025 року НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості. Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи. Одна особа припинила статус лобіста. Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні. Найпопулярнішими сферами лобіювання стали економічний розвиток, правова, фінансова, податкова, митна політики.
Зауважимо, 23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому Закон про доброчесне лобіювання. Законопроєкт №10337 підтримали 236 голосами народних депутатів.