Здійснення права на спадкування в умовах воєнного стану
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України
Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Термін “право на спадкування” може вживатися в кількох значеннях.Право на спадкування може розглядатися як суб’єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Підстави спадкування за законом:
- споріднення;
- родинні відносини;
- шлюб;
- усиновлення;
- перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.
При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК).
Право на спадкування одержують особи згідно із законом:
- У першу чергу — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
- У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
- У третю чергу — рідні дядько та тітка спадкодавця.
- У четверту чергу — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
- У п’яту чергу — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Своєю чергою, про актуальні аспекти здійснення права на спадкування в умовах воєнного стану розповів під час заходу у Вищій школі адвокатури НААУ, Олександр Кухарєв, викладач Національної школи суддів України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
Так, з часу відкриття спадщини спадкоємець має право:
- Прийняти спадщину;
- Не вчиняти жодних дій стосовно спадщини;
- Відмовитися від прийняття спадщини без зазначення вигодонабувача;
- Відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця.
Прийняття спадщини являє собою односторонній правочин, який спрямований на набуття спадкового майна (спадщини). Для прийняття спадщини властивий універсальний характер, оскільки воно поширюється на всю спадщину, з чого б вона не складалася і де б не знаходилась. Прийняття може мати місце лише стосовно всієї спадщини як єдиного цілого. Відповідно прийняття частини спадщини означає прийняття всієї спадщини (Постанова Верховного Суду від 07 квітня 2020 р., судова справа № 456/2628/17, провадження № 61-5524св19).
Способами прийняття спадщини є:
- Подання заяви про прийняття спадщини;
- Постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини;
- Прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, а також обмеженими у цивільній дієздатності особами.
В екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців (Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2023 р., судова справа № 607/13549/21, провадження № 61-562св23).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК).
Тлумачення норм статей 1273, 1274 ЦК дає підстави зробити висновок про існування двох видів відмови від права на прийняття спадщини:
- без зазначення особи, на користь якої вона зроблена, та
- із зазначенням такої особи або осіб.
У межах строку для прийняття спадщини спадкоємець, який подав заяву про відмову на користь іншого спадкоємця, має право відкликати її, так само як і спадкоємець, який заявив про відмову без зазначення особи, на користь якої вона зроблена (Постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 р., судова справа № 466/5298/19, провадження № 61-734св23).
Акцентував лектор на те, як воєнний стан вплинув на сферу спадкового права. Так, на час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було зупинено, але не більше ніж на чотири місяці. Однак з 18.06.2023 зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто наразі діє загальний строк прийняття спадщини – 6 місяців.
У судовій практиці строк на прийняття спадщини визначається присічним, оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК) (Постанова Верховного Суду від 21 червня 2023 р., судова справа № 175/1404/19, провадження № 61-5707св23).
Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила ч. 5 ст. 254 ЦК поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб’єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 р., судова справа № 554/356/21, провадження № 61-5463св22; Постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 р., судова справа № 632/1693/21, провадження № 61-3816св23).
Якщо спадкоємець протягом встановленого законом строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Щодо моменту виникнення права власності на спадщину, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном (Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 р., судова справа № 463/6829/21-ц, провадження № 61-12264св22).
Окремий блок питань присятили ефективним стратегіям адвоката у справах про визнання права власності на спадщину, правовому супроводу спорів за позовами кредиторів спадкодавця та діям адвоката при розгляді справ про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Читайте також: Запровадження воєнного стану: заборони та обмеження
Додамо, що Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:
- в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
- забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців» внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та виключено підпункти 8-14, якими передбачалось затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, а також перелік критеріїв, яким мав відповідати нотаріус для включення до нього. У зв’язку з цим наказом Міністерства юстиції України від 02.01.2024 № 7/5 наказ Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» (зі змінами) визнано таким, що втратив чинність.
У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені ст. ст. 1269- -1273, 1276-1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи, при цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Зазначені строки застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (до 30.01.2024 року), а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.
Читайте також: Особливості спадкування за заповітом подружжя: пояснення Мін’юст
Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в указі Президента України про введення воєнного стану.
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України.
Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (стаття 26 Закону «Про правовий режим воєнного стану»). Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який запрваджено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації (стаття 7 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
Читайте також: Обов’язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора – Мін’юст
- Фахівці ДПС нагадали, за які землі не сплачується плата за землю під час воєнного стану.
- Законодавством передбачена можливість визнання потенційного спадкоємця негідним у випадку його недоброчесної поведінки відносно спадкодавця. Як наслідок – позбавлення права на отримання спадщини, поінформували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
- Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.
- Заяви на компенсацію за знищене житло зможуть подавати більше українців.
- Правила виїзду за кордон на власному чи чужому авто.
- При вирішення майнових питань, часто виникає низка дилем та запитань, зокрема стосовно вибору між заповітом та договором даруванням. Головна відмінність – це момент переходу права власності від спадкодавця та дарувальника до спадкоємців та обдаровуваного.
- З 1 січня ввели у дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
- У Головному управлінні ДПС в Одеській області пояснили правові аспекти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та перебувають у власності фізособи, яка проживає на материковій частині території України.
- Правила оформлення права власності на земельний пай в Україні.
- Право на призначення пільги та субсидії: роз’яснення.