Як платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

2 Червня, 2024 в 10:40

Визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Міндовкілля

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Екологічний податок – загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів:

  • викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення,
  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти,
  • розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання),
  • фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Платники екологічного податку — суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України):

  • Викиди (КБК 19010100 та 19011000 (викиди двоокису вуглецю;
  • Скиди(КБК 19010200);
  • Розміщення(КБК 19010300);
  • Утворення(КБК 190010400);
  • Тимчасове зберігання(КБК 19010400).

Податковим кодексом України передбачено, що у разі, якщо платник податку з початку року не планує здійснення Викидів, Скидів, Розміщення, Утворення протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення податку (п. 250.9 ст. 250 Кодексу).

Податкові зобов’язання з екологічного податку за Викиди Двоокису виникають у суб’єктів господарювання, у яких сукупний річний обсяг Викидів Двоокису перевищує 500 тон (п. 240.7 ст. 240 Кодексу).

Податкові зобов’язання з екологічного податку за Скиди, що відбуватимуться у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно обчислюються за ставкою, що відповідає 90 відсоткам розміру ставки, зазначеної в п. 245.1 і п.245.2 ст. 245 цього Кодексу (пункт 37 підрозділу 5 Перехідних положень Кодексу).

Склад доходів Державного бюджету України змінено в частині розподілу між бюджетами коштів від екологічного податку (пункт 16-і статті 29 Бюджетного кодексу України) в частині доходів від Викидів Двоокису із зараховування 100 відсотків коштів до спеціального фонду державного бюджету (п.п. 2 п. 4 розділу І Закону України від 11 квітня 2023 року № 3035-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»).

Розподіл часток коштів від екологічного податку у 2024 році до загального фонду Державного бюджету за Скиди, Викиди та Розміщення збережено на рівні 45 відсотків та 55 відсотків до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Розподіл сум податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюють органи, що забезпечують казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Екологічний податок, що справляється за Утворення та Тимчасове зберігання радіоактивних відходів зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі в частині сум зобов’язань, які нараховані на обсяги радіоактивних відходів та які Тимчасово зберігаються понад встановлений особливими умовами ліцензії строк.

Оскільки екологічний податок в частині Викидів справляється окремо за Викиди Двоокису, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету, то слід звернути увагу платників податку на обов’язковість заповнення двох окремих додатків 1 до декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497.

Декларації подаються за:

  • Викиди, Викиди Двоокису, Скиди та Розміщення до підрозділу контролюючого органу за місцем розміщення стаціонарних джерел Викидів, Викидів Двоокису, Скидів; та спеціально відведених для цього місць чи об’єктів Розміщення;
  • Утворення, Тимчасове зберігання – за місцем перебування Платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, підлягають взяттю на державний облік залежно від видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.052002 № 177, далі – Інструкція).

Суб’єкти господарювання проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Якщо за результатом інвентаризації встановлюється необхідність взяття їх на державний облік, такі суб’єкти господарювання готують документи згідно з розділом 3 Інструкції та подають їх до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (п. 4.1 розділу 4 «Порядок узяття об’єктів на державний облік» Інструкції).

Визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Міндовкілля (п. 6 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1655).

За відсутності можливості проведення інструментальних вимірювань суб’єкти господарювання можуть розраховувати обсяги викидів, скориставшись техпаспортом обладнання, в якому зазначена кількість забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, за умови максимальної роботи обладнання.

Так, платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі даних, наведених у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримані в результаті проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

Водночас правильність визначення платником екологічного податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Міндовкілля (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Читайте також: Визнання права на чисте та безпечне довкілля є запорукою належного існування майбутніх поколінь – суддя ВС

Раніше ми повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.

Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».