Заборона «джипінгу» на природоохоронних територіях: Кабмін підтримав законопроєкт

20 Лютого, 2024 в 12:10

Пряма заборона джипінгу діє лише у зонах суворого заповідання. Водночас проїзд автомобілів у господарських зонах та зонах стаціонарної рекреації дозволений. Це і провокує ті випадки, які часто можна спостерігати у медіа або почути від небайдужих українців

Донині у нашому законодавстві є прогалини, які дозволяють поціновувачам «джипінгу» кататися по територіях природно-заповідного фонду, інформує Міндовкілля.

Джипінг – це пересування на транспорті підвищеної прохідності, тобто джипах, ендуро-мотоциклах, квадроциклах та багі. Цей вид діяльності не є ліцензованим в Україні.

Проблема виникає в тому, що водії не оминають заповідників. Проїжджаючи дорогами, вони створюють глибокі колії, чим породжують небезпеку для піших туристів. Крім того, джипінг шкодить  природі, флорі та фауні, особливо у період тиші,  сприяє ерозії  грунтів  та  загалом  нищить  місцевість.

Також через те, що в Україні питання джипінгу неврегульоване, сюди приїжджають туристи з-за кордону, де джипінг заборонений, і теж нищать  українські  гірські шляхи та природу.

Відповідно до законів  України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища України», «Про Червону книгу України» на території заповідників  забороняється будь-яка  господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому  призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу  на його природні комплекси  та об’єкти, заборонено проїзд механізованих транспортних засобів, окрім доріг загального користування, за винятком транспортних засобів землекористувачів та землевласників, на земельних ділянках, яких розташовані території та об’єкти природно-заповідного фонду, правоохоронних, рятувальних, медичних та інших екстрених служб, а також транспорту для обслуговування об’єктів інфраструктури.

Зауважимо, за словами кандидатки біологічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту екології Карпат Національної академії наук України Оксани Марискевич, ситуація із джипінгом у Карпатах давно не міняється: гірськими масивами та полонинами надалі їздять джипи, квадроцикли та інші транспортні засоби.

Складними і проблемними залишаються території навколо гір Високий Верх та Зворець у Сколівських Бескидах, де ґрунтові дороги займають все більші площі з огляду на формування досить глибоких ярів. У Славську, Волосянці місцеві мешканці пропонують туристам і відвідувачам численних баз відпочинку підійматися на схили, їздити околицями, долати гірські перешкоди. Не менш складною залишається ситуація в Івано-Франківській та Закарпатській областях.

У питаннях джипінгу, як каже науковиця, є дві великі проблеми. Перша — це законодавчі моменти.

Законодавство щодо використання транспортних засобів на гірських шляхах в Україні вкрай недосконале. Передусім, це стосується відсутності номерних знаків для квадроциклів, які використовуються поза вулично-дорожньою мережею, тобто в гірській місцевості. Бо якщо квадроцикл без номерних знаків, то вирахувати хто власник, скільки є порушників неможливо. Плюс дохід від їх експлуатації не йде в місцеві бюджети, а комусь у кишеню, — каже Марискевич.

Геть по-іншому є за кордоном: кожен квадроцикл має реєстраційний номер і виїзд такого транспортного засобу на лісові дороги чи території природно-заповідного фонду є забороненим законодавчо та достатньо жорстко контролюється. Зокрема, у Польщі заїзд квадроцикла чи іншого транспортного засобу на лісову дорогу призводить до штрафу розміром від 5 до 50 тисяч гривень.

Натомість  Україні навіть складно зафіксувати порушення в межах заповідників чи національних природних парків, бо на місці має бути представник природоохоронної установи та представник поліції.

Друга проблема — це шкода довкіллю. Зокрема, за словами Марискевич, порушується рослинний та ґрунтовий покриви, знищуються рідкісні види рослин, відбувається акустичне забруднення в межах територій масового розмноження пернатих і ссавців, а також земноводних, локалітети розмноження яких зосереджені в тимчасових водоймах, що знаходяться власне на дорогах, якими здійснюється ралі в гірських місцевостях.

Пряма заборона діє лише у зонах суворого заповідання. Водночас проїзд автомобілів у господарських зонах та зонах стаціонарної рекреації дозволений. Це і провокує ті випадки, які часто можна спостерігати у медіа або почути від небайдужих українців.

Законопроєкт встановить суворіші заборони та посилить відповідальність за їх порушення. Пересуватися на авто по природно-заповідних територіях дозволено буде лише дорогами загального користування, вулицями міст та інших населених пунктів та на приватних територіях, — наголосив міністр Руслан Стрілець.

Над документом Міністерство працювало спільно з КЕКЦ, WWF-Україна, Environment People Law (EPL)/Екологія – Право – Людина (ЕПЛ), Українським товариством охорони птахів, Українською Природоохоронною Групою – UNCG, ВГО Жива планета, Chysto.de.

За слова міністра, під час підготовки законопроєкту вивчали міжнародний досвід. До прикладу, в заповідних зонах Ісландії позашляховики поза законом, оскільки шкодять ґрунтовому покриву та рослинності. Кожному, кого спіймали за кермом позашляховиком у невідповідному місці, загрожує штраф до $4500. Чехія практикує джипінг на військових полігонах, а в США потрібно стати в чергу, щоб отримати дозвіл на поїздку визначеними шляхами.

Наступний крок – розгляд законопроєкту Верховною Радою України. У Міндовкіллі висловили сподівання на підтримку документа народними депутатами.