Визнання права на чисте та безпечне довкілля є запорукою належного існування майбутніх поколінь – суддя ВС

Верховний Суд закріпив стійку правову позицію стосовно обов’язку держави забезпечувати безперешкодний доступ громадян до правосуддя у справах про оскарження дій та бездіяльності фізичних осіб і державних органів, які порушують вимоги національного законодавства щодо захисту довкілля

Право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.

Утім, у світі панує тенденція щодо вибору зеленого курсу, тож рано чи пізно Конвенція буде доповнена правом на чисте та безпечне довкілля, оскільки без визнання цього права неможливо забезпечити належне існування майбутніх поколінь, що є базовою цінністю сталого розвитку.

Відповідне переконання висловила суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Ганна Вронська під час ІІ Форуму з екології та сталого розвитку.

Щодо практики українських судів спікерка зазначила, що на сьогодні Верховний Суд реагує на запит суспільства, правничої спільноти, окремого громадянина або громадськості стосовно розгляду спорів щодо екологічних питань.

Ганна Вронська насамперед нагадала про постанову КГС ВС від 26 травня 2021 року у справі № 918/132/20 за позовом підприємства «Кроноспан» до ГО «Екоклуб». Висновок Верховного Суду в цій справі підтвердив право громадськості висловлювати думки щодо екологічної ситуації, яка склалася або може скластися.

Також суддя розповіла про практику ВС у застосуванні положень базового міжнародного документа у сфері екологічних прав – Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція).

Зокрема, варто акцентувати на постанову КАС ВС від 16 березня 2023 року у справі № 640/351/20. Саме в цій постанові Верховний Суд чітко вказав, що зміст норм Оргуської конвенції свідчить, що ця Конвенція закріпила фундаментальне право громадськості, у тому числі однієї фізичної особи, оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, якими порушуються норми чинного законодавства щодо охорони навколишнього середовища. Крім того, ВС наголошував, що положення Оргуської конвенції не можна тлумачити обмежено, адже вона дає громадськості право звертатися на захист інтересів необмеженого кола осіб (постанова КАС ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 320/8650/20).

Тобто, за словами доповідачки, Верховний Суд закріпив стійку правову позицію стосовно обов’язку держави забезпечувати безперешкодний доступ громадян до правосуддя у справах про оскарження дій та бездіяльності фізичних осіб і державних органів, які порушують вимоги національного законодавства щодо захисту довкілля.

З огляду на базові принципи, які застосовує ВС, ми можемо стверджувати, що вже започатковується практика розгляду позовів про захист права на безпечне довкілля. І те, яким чином вона формуватиметься, залежить переважно від аргументованості позовних вимог, на які надалі реагуватиме суд, – резюмувала Ганна Вронська.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.

Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

• Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
• Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
• За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
• Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.