Визначено умови безоплатного лікування у денному стаціонарі: пояснення МОЗ

1 Вересня, 2024 в 10:03

У денному стаціонарі пацієнт може отримати малі хірургічні втручання, діагностичні обстеження тощо

Міністерство охорони здоров’я роз’яснило, за яких умов денний стаціонар в лікарні безплатний.

Стаття 49 Конституції України гарантує право кожного громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Право особи на медичну допомогу закріплено також у ст. 284 Цивільного кодексу та у ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я, де передбачено право на кваліфіковану медико‑санітарну допомогу як складову права на охорону здоров’я.

У МОХ наголосили, що існує міф, що лікування в денному стаціонарі є виключно платною послугою, бо Програма медичних гарантій її не покриває. Це – не так.

Лікування в денному стаціонарі є безоплатним у тих медзакладах, які:

  • мають договір з Національною службою здоров’я України на надання амбулаторної допомоги (пакет “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах”);
  • надають медичну допомогу в умовах денного стаціонару.

У денному стаціонарі пацієнт може отримати малі хірургічні втручання, діагностичні обстеження тощо. Переважно це послуги, які не вимагають цілодобового нагляду. На лікувальні процедури чи інші втручання лікуючий лікар має видати електронне направлення.

Однак, як пояснюють в МОЗ, не кожна лікарня може надати усі послуги – тільки та, яка має потрібне обладнання та фахівців.

Нагадаємо, нині в Україні діє програма медичних гарантій, що має гарантувати отримання медичних послуг або консультацій фахівців на безоплатній основі. Програма медичних гарантій — державна програма, що має на меті забезпечувати потреби пацієнта щодо отримання якісної медичної допомоги за основними напрямками, незалежно від його фінансової спроможності та стану здоров’я.

Програма державних гарантій медичного обслуговування населення поширюється на всі заклади охорони здоров’я незалежно від того, хто власник закладу; на підприємців, які ведуть медичну практику та уклали договір з НСЗУ, а також на тих суб’єктів господарювання, хто веде роздрібну торгівлю лікарськими засобами згідно з укладеним договором про реімбурсацію з НСЗУ.

Реімбурсація – спеціальний механізм, який дозволяє повністю або частково відшкодувати вартість лікарських засобів, які відпустили пацієнту за рецептом за програмою «Доступні ліки». Оплачують засоби з Державного бюджету України.

Тобто програма медичних гарантій має покривати всі медичні послуги: від консультацій та обстежень до лікування й реабілітації. Попри це, трапляються випадки, коли в лікарні відмовляють у гарантованому безоплатному лікуванні.

Як діяти пацієнту в таких випадках пояснили у Національній службі здоров’я України.

Перш за все, потрібно звернутися по роз’яснення до керівника лікарні. За відсутності результату — необхідно подати скаргу до НСЗУ.

У Нацслужбі здоров’я наголосили, що реагують на кожне звернення.

Подати звернення до НСЗУ можна:

  • через електронну форму на сайті: http://surl.li/okola, або за безоплатним номером 16-77;
  • листом на електронну пошту [email protected], або звичайною поштою (проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073);
  • написавши звернення на особистому прийомі громадян.

Готуючи скаргу до НСЗУ, потрібно вказати дані:

  • Прізвище, ім’я та по батькові пацієнта, дату народження (в форматі день, місяць, рік народження). У випадку написання скарги від імені третьої особи необхідно надати документи, що підтверджують ваше право представляти інтереси іншої особи.
  • Дата події.
  • Правильна назва лікарні. Якщо є змога, додайте код ЄДРПОУ.
  • Посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка вимагала оплату за медичні послуги, ліки чи інші матеріали, чи відмовлялася надати медичну послугу.
  • Деталі ситуації, яка сталася. Випадки можливих порушень — вимагання коштів за надання послуг, які гарантовано Програмою медичних гарантій, вимагання купівлі ліків, розхідних матеріалів (стерильних наборів, рентгенівських плівок та інше) тощо, примус до сплати «благодійного» внеску до визначеної організації за вказаними реквізитами або вимагання такого внеску готівкою, неетична поведінка співробітників закладу охорони здоров’я, відмова у виписці е-рецепту на «Доступні ліки» тощо.
  • Сума коштів, яку довелося витратити, або яку вимагали. За наявності додайте копії чеків на ліки чи медичні послуги, які довелося придбати за власний кошт.
  • Контакти для зв’язку. Це дуже важливо, адже інакше втрачається можливість надання відповіді і швидкої зворотної комунікації.

Зауважимо, що за порушення права на медичну допомогу настає відповідальність, зокрема, кримінальна:

  • за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст. 139 КК України);
  • невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого (ст. 140 КК України);
  • незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я (ст. 184 КК України).

Відповідно до пункту 3 Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012 року № 752, якість медичної допомоги − надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров’я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров’я. Оцінка якості медичної допомоги − визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров’я.

Контроль якості надання медичної допомоги здійснюється, зокрема шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги. Внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров’я та/або медичними радами закладів охорони здоров’я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги.

Пацієнт як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку.

Виконавець медичних послуг (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.

Водночас відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України.

  • Уряд має намір обмежити вплив фармкомпаній на лікарів та фармацевтів.
  • Розмір лікарняних залежно від стажу роботи чи спецстатусу – роз’яснення ПФУ.
  • Оплата лікарняного під час випробувального строку.
  • Українці можуть отримати протези безоплатно. Держава покриває витрати на виготовлення протеза, технічне обслуговування і ремонт, а також його заміну впродовж життя, повідомляє Урядовий портал.