Україна затвердила Національний план з енергетики та клімату: основні цілі
Зокрема серед головних цілей НПЕК: скорочення викидів, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, диверсифікація джерел енергоресурсів
25 червня Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.
Україна розробила НПЕК відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн–членів ЄС, у рамках своїх зобов’язань як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС.
Уряд схвалив Національний план з енергетики та клімату у той самий день, коли розпочалися переговори про вступ до Європейського Союзу. Це символічно, оскільки створення цього документу є важливою частиною євроінтеграційного процесу. Національний план був підготовлений у рекордно короткі строки – менше ніж за рік. Потреби в інвестиціях сукупно складають від 41,5 млрд дол. США. Його реалізація не лише сприятиме декарбонізації економіки нашої країни, а й відкриє значні можливості для залучення ресурсів для виконання Плану, – зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Серед основних цілей НПЕК, зокрема:
- скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
- досягнення 27% частки відновлюваних джерел енергії у загальному кінцевому енергоспоживанні;
- поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника;
- первинне споживання енергії не більше 72,224 млн т н.е., кінцеве споживання енергії 42,168 млн т н.е. (т н.е. – тонна нафтового еквівалента).
Своєчасне ухвалення Україною НПЕК є важливим кроком для забезпечення розуміння пріоритетів уряду в енергетичній та кліматичній політиці для громадян та стейкхолдерів в Україні. Цей документ слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти. Тепер увагу необхідно зосередити на впровадженні запланованих політик та заходів відповідно до вимог Ukraine Facility та законодавства Енергетичного Співтовариства. Тривалі жорстокі атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру обумовлюють потребу у проведенні постійного моніторингу виконання Плану та продовжувати дискусії на високому рівні щодо того – як Україні адаптуватися до постійно змінних обставин. Секретаріат Енергетичного Співтовариства готовий надалі сприяти цьому процесу, дотримуючись наших Рекомендацій, опублікованих раніше цього місяця, – зауважив Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковскі.
В обговореннях проєкту НПЕК взяли участь понад 1500 представників різних секторів та зацікавлених сторін, включаючи Уряд України, парламент, європейських партнерів, громадянське суспільство, державний сектор, місцеві громади та представників сусідніх країн.
Зауважується, що розробку проєкту Національного плану забезпечувало Мінекономіки, у тісній співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та Міністерством енергетики. Основними міжнародними партнерами у створенні Національного плану стали Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Європейська Комісія, які надавали консультації та коментарі протягом всього процесу формування НПЕК. Посольство Великої Британії в Україні, Net Zero World Initiative та Програма розвитку ООН забезпечили підтримку розробки плану. Команда, що працювала над документом, складалась із представників аналітичного центру DiXi Group, Інституту економіки та прогнозування НАН України та незалежних експертів.
Раніше ми повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.
Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Окрім того, право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.
- Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
- Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
- За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
- Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.