Вища рада правосуддя 10 вересня 2026 року виступила з офіційною публічною заявою, якою різко засудила будь-які спроби впливу на представників судової гілки влади. Приводом для реагування стало поширення в інформаційному просторі тривожних відомостей про можливий тиск на служителів Феміди під час ухвалення рішень, зокрема у спорах, що розглядаються на рівні Верховного Суду.
Continue reading...
Херсонський апеляційний суд нагадав про повноваження апеляційної інстанції при перегляді рішень судів першої інстанції.
Continue reading...
Верховний Суд 21 квітня 2026 року постановив, що за смерть у ДТП, спричиненій військовослужбовцем під час виконання службових обов’язків, відповідає військова частина як роботодавець.
У справі № 333/1090/24 йдеться про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 тисяч гривень з військової частини на користь матері загиблої у ДТП дівчини. Військовослужбовець, керуючи автомобілем із перевищенням швидкості, здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході. Водій перебував у трудових відносинах із військовою частиною та виконував службові обов’язки.
Після ДТП військовослужбовець визнав вину і добровільно відшкодував матері потерпілої 110 тисяч гривень моральної та 100 тисяч гривень майнової шкоди. Суд першої інстанції стягнув з військової частини 500 тисяч гривень моральної шкоди, апеляційний суд залишив рішення без змін.
Військова частина подала касаційну скаргу, посилаючись на добровільні виплати водія та необхідність забезпечувати бойовий підрозділ технікою й обладнанням. Проте Верховний Суд підтвердив правильність попередніх рішень.
Верховний Суд нагадав, що шкода, завдана працівником під час виконання трудових обов’язків, відшкодовується роботодавцем. Суд підкреслив, що добровільні виплати винної особи не є підставою для зменшення розміру моральної шкоди, яка стягується з відповідача. Фінансові можливості відповідача також не свідчать про неможливість стягнення компенсації у визначеному розмірі.
Це рішення формує сталу практику щодо розподілу відповідальності у справах про ДТП, вчинені військовослужбовцями під час виконання службових обов’язків, та забезпечує потерпілим реальний механізм отримання компенсації.
Присяжним може стати громадянин України, котрий досяг тридцяти років і постійно проживає на території діяльності суду
Continue reading...