Тіньовий звіт за 2026 рік для Єврокомісії: оцінка прогресу України у сферах боротьби з корупцією, юстиції та верховенства права
21 Жовтня, 2026 в 10:11
Про це повідомили в організації Transparency International Ukraine, яка спільно з партнерами — Лабораторією законодавчих ініціатив, Центром прав людини ZMINA, ГО «Адвокат майбутнього», «Європою без бар’єрів», Асоціацією правників України, Громадянською мережею «Опора» та Центром демократії та верховенства права — підготувала третій незалежний Тіньовий звіт для Європейської Комісії. Окрім традиційних розділів 23 («Правосуддя та фундаментальні права») та 24 («Юстиція, свобода та безпека»), що входять до ключового Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», експерти вперше комплексно проаналізували функціонування демократичних інституцій, залучивши 17 профільних інтерв’ю та опрацювавши 73 заходи спеціальної Дорожньої карти. Аналітичний документ демонструє, що прогрес України у сфері антикорупційної реформи протягом звітного періоду мав переважно точковий характер та забезпечувався зусиллями окремих органів.
Серед головних успіхів аналітики відзначають суттєве зростання результативності ВАКС, НАБУ та САП. Склад Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати поповнився 17 новими суддями, а обсяги спеціальної конфіскації за рішеннями судів зросли з 158,8 млн грн у 2024 році до понад 673 млн грн у 2025-му. Важливим кроком стало схвалення профільним парламентським комітетом уніфікованого проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (законопроєкт №15230-д). Крім того, на виконання Закону № 4503-IX в АРМА завершено суцільний облік майна, під час якого виявлено понад 102 тисячі одиниць активів за судовими ухвалами, хоча в електронному реєстрі на той час було зафіксовано лише близько 44,8 тисячі.
Попри позитивні зрушення, розвиток антикорупційної інфраструктури наражається на ризики політичного тиску та спроби обмеження повноважень. Розслідування НАБУ та САП зафіксували намагання високопосадовців Офісу Президента та Уряду чинити вплив на формувальні конкурси в НАЗК та БЕБ, що підтверджує вирішальну роль міжнародних експертів із правом вирішального голосу. Водночас втрата міжнародниками права участі у формуванні добірної комісії до ВККС у червні 2025 року створила небезпечний прецедент. У звіті також підкреслюється триваючий тиск на НАБУ з боку СБУ та ОГП, виявлення засобів стеження за детективами та невирішеність питань щодо «автономного прослуховування», створення незалежної експертної установи, розширення підслідності на керівництво ОП та врегулювання процесуальних повноважень САП щодо народних депутатів.
У сфері кримінальної юстиції зберігається проблема затягування процесів: середня тривалість розгляду справ у ВАКС у першому півріччі 2026 року зросла до 689 днів. Відсутність скасування т.зв. «поправок Лозового» призводить до закриття резонансних справ через закінчення строків досудового розслідування, як це сталося у травні 2026 року у провадженні щодо розкрадань в «Укрзалізниці». Також звертається увага на зростання частки угод про визнання винуватості (у 2025 році вони склали 72 зі 109 вироків ВАКС), що вимагає прозорішої комунікації з суспільством, та на необхідність імплементації нової Директиви ЄС про протидію корупції від березня 2026 року щодо складу злочинів та строків давності.
Діяльність НАЗК розкритикована за низьку ефективність автоматичних перевірок декларацій (із 244 тис. перевірених у 2025 році заторкнуто 40% документів, однак система пропустила декларантів, яким згодом вручили підозри у незаконному збагаченні, зокрема Ольгу Стефанішину та Германа Галущенка). Крім того, НАЗК не виконало у встановлений строк (до кінця червня 2026 року) структурний маяк МВФ щодо оновлення ризик-орієнтованої системи перевірок та продовжує приховувати правила логічного й арифметичного контролю. У сфері управління активами досі не запрацював модуль відбору управителів через Prozorro, відсутній єдиний державний облік виконання рішень про спецконфіскацію, а повторний конкурс на посаду голови АРМА свідчить про наявність інституційної кризи в агентстві.