Раді рекомендували до розгляду кліматичний законопроєкт: деталі

30 Червня, 2024 в 08:40

Європейські держави мають багаторічний досвід запровадження кліматичної політики, тоді як Україна поки що на початку цього важливого шляху

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Парламенту прийняти за основу в першому читанні рамковий кліматичний законопроєкт, поінформувала пресслужба Міндовкілля.

Законопроєкт №11310 – основа для розбудови кліматичної архітектури України. Він дає старт наступним законопроєктам, які дозволять повною мірою реалізувати стратегічні цілі, стати ближчими до кліматичної нейтральності та наблизити наше законодавство до європейського. До того ж це важлива сходинка до отримання Україною фінансування за програмою Ukraine Facility, – зазначив міністр Руслан Стрілець.

За його словами, кліматична політика – це маркер цивілізованості держави. Європейські держави мають багаторічний досвід її запровадження. Україна поки що на початку цього важливого шляху.

Також Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування схвалив та рекомендував прийняти за основу та в цілому, внесений Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт про ратифікацію Поправок до Орхуської Конвенції щодо генетично модифікованих організмів. Ратифікація цих Поправок передбачена євроінтеграційними зобов’язаннями України та є важливим рішенням для участі громадськості у процесі прийняття довкіллєвих рішень щодо генетично модифікованих організмів.

Зауважимо, згідно з пояснювальною запискою, метою прийняття проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» є визначення правових та організаційних засад державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері, а також засад створення національної системи інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, функціонування національної системи відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату.

Зазначається, що проєкт акта визначає основні засади державної кліматичної політики та низьковуглецевого розвитку України, що сприятиме виконанню зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Рамковою конвенцією Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, Кіотським протоколом до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Паризькою угодою, Віденською конвенцією про охорону озонового шару та Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар.

Ураховуючи набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі і необхідністю приведення законодавства країни у відповідність до вимог права Європейського Союзу, зазначений проєкт акта розроблено з метою наближення національного кліматичного законодавства до права Європейського Союзу, зокрема  Регламенту (ЄС) 2021/1119, що встановлює основу для досягнення кліматичної нейтральності, та Регламенту (ЄС) 2018/1999 про управління Енергетичним Союзом та пом’якшення наслідків зміни клімату в частині звітування, а також з метою виконання плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 133.

Ініціатори нагадали, що Україна на політичному рівні підтримала Європейський зелений курс, який визначає комплекс заходів політики ЄС на найближчі роки з метою сталого зеленого переходу Європи до кліматично нейтрального континенту до 2050 року.

Проєкт акта є рамковим законом та визначає основні правові та організаційні засади державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері.

У проєкті акта визначаються:

  • основні засади державної кліматичної політики;
  • особливості формування та досягнення цілей державної кліматичної політики;
  • засади забезпечення кліматичного планування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;
  • особливості звітування відповідно до вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та збору даних цих цілей;
  • основні засади національної системи відстеження впровадження політик, заходів та прогнозування у сфері зміни клімату;

Передбачається, що прийняття проєкту акта забезпечить визначення основних засад кліматичної політики та низьковуглецевого розвитку України, унормування питань повноважень центральних органів виконавчої влади в частині зміни клімату та адаптації до цих змін, доступу до даних, необхідних для підготовки щорічного Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, кліматичне планування на загальнодержавному рівні, а також підготовку планів зі скорочення викидів парникових газів та планів з адаптації до зміни клімату на місцевому рівні, створить правову базу та умови для реалізації державної політики у сфері зміни клімату, дозволить інтегрувати екологічні складові до оновлених стратегій розвитку держави, підвищити імідж України на міжнародній арені і становитиме основу подальшої розбудови системи національного кліматичного законодавства.

Законотворці переконані, що реалізація проєкту акта матиме позитивний вплив на навколишнє природне середовище, розвиток регіонів, запобігання зміні клімату, підвищення спроможності територіальних громад інтегрувати цілі та заходи, спрямовані на пом’якшення зміни клімату або адаптації до неї, до програм соціально-економічного розвитку, місцевих та регіональних програм охорони довкілля, а також інших документів місцевого планування, визначатиме необхідність розроблення секторальних стратегій скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату.

Проєкт акта за предметом правового регулювання не має негативного впливу на: ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами.

Проєкт акта за предметом правового регулювання не містить ознак регуляторного акта.

Очікуваними результати реалізації проєкту акта є:

  • встановлення принципів та цілей державної кліматичної політики;
  • забезпечення стратегічного планування державної кліматичної політики;
  • забезпечення підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату та зниження вразливості до зміни клімату на загальнодержавному рівні;
  • визначення механізмів та інструментів досягнення цілей державної кліматичної політики;
  • виконання міжнародних зобов’язань України згідно з Рамковою конвенцією Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, Паризькою Угодою, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
  • впровадження національної системи відстеження впровадження політик, заходів та прогнозування у сфері зміни клімату;
  • визначення організаційних засад національна система інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів.

Варто додати, що 25 червня Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.

Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Окрім того, право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.