Рада прийняла за основу законопроєкт щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини
Незаконна вирубка призводить до знищення лісів, які відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття та балансу екосистем, а також парків, скверів, що мають неабияке значення для забезпечення права громадян на здорове, чисте і стійке довкілля у населених пунктах
9 травня Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні законопроєкт №9665 «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини» та доручено Комітету з питань правоохоронної діяльності підготувати його до другого читання, повідомила пресслужба Апарату ВР.
Законопроєктом удосконалюється Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині притягнення до відповідальності за порушення правил вирубування дерев, чагарників, заготівлі очерету, диференціації покарань залежно від спричинених наслідків.
У пояснювальній записці нагадали, що незаконна вирубка деревини в Україні була і продовжує залишатися серйозною проблемою, яка має негативний вплив як на довкілля, так і на економіку держави. Незаконна вирубка призводить до знищення лісів, які відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття та балансу екосистем, а також парків, скверів, що мають неабияке значення для забезпечення права громадян на здорове, чисте і стійке довкілля у населених пунктах.
Наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, своєю чергою, вимагає враховувати їхню нормативну базу.
Зокрема, Регламент Європейського Парламенту та Ради від 20.10.2010 № 995/2010 «Про обов’язки операторів, які розміщують лісоматеріали та продукцію з деревини на ринку» накладає обов’язки на операторів, встановлюючи вимоги до того, як деревина, що вивозиться на експорт, має бути закуплена та контрольована, щоб запобігти нелегальній вирубці.
Статтею 360 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами передбачено, що сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони навколишнього середовища й таким чином сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки.
У додатку ХХХ до Угоди про асоціація визначено одним з кроків «прийняття національного законодавства» з урахуванням Директиви ЄС від 21.05.1992 № 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори», яка регулює питання, пов’язані зі збереженням та покращенням стану біорізноманіття шляхом збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори на території ЄС.
Реалізація цих кроків потребує якісного законодавчого регулювання для невідворотності покарання за порушення у сфері лісокористування та протидії незаконній вирубці деревини.
Україна вжила деякі кроки на цьому напрямі, зокрема посиленням заходів контролю та збільшенням штрафних санкцій. Разом із тим законодавче регулювання кримінальної відповідальності згідно зі ст. 246 Кримінального кодексу України залишається недосконалим та складним у застосуванні на практиці.
По-перше, назва статті «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» не узгоджується з її диспозицією, викладеною в частині першій, у якій мова йде про незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, тобто предметом правопорушення є не ліс, а дерева чи чагарники. Кримінальна відповідальність за незаконну заготівлю очерету, внаслідок чого довкіллю заподіюється істотна шкода, зокрема через знищення природних оселищ та видів природної фауни і флори не передбачена.
По-друге, виникає парадоксальна ситуація, коли кваліфікація кримінальної відповідальності за цією статтею залежить не від факту незаконного вирубування дерев або чагарників, чим довкіллю заподіюється істотна шкода, а від місця, де їх зрубано. Тож навіть незаконне вирубування дерев у парках, скверах, що становлять виняткову соціальну значущість для громад і населення, створює неабиякий негативний резонанс у суспільстві, за наявного правового регулювання не розцінюється як кримінальне правопорушення проти довкілля.
По-третє, внаслідок недосконалості цієї статті у частині відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут лісу, відповідно до редакції якої не достатньо встановити факт, що дерева або чагарники перевозяться без будь-яких документів, які підтверджують законність їх походження, а необхідно попередньо довести, що їх зрубано незаконно (тобто встановити місце рубки), приписи закону в цій частині застосовуються лише в поодиноких випадках, як правило, коли правопорушників затримано безпосередньо на місці чи біля місця незаконної вирубки.
У цьому контексті неможливо встановити наявність саме істотної шкоди, яку спричинило незаконне перевезення, зберігання чи збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, як цього вимагає ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України, оскільки вищенаведені дії самі по собі (наприклад перевезення) не заподіюють шкоди довкіллю та не перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з їх незаконною порубкою.
Щобільше, за відсутності нормативного орієнтира щодо визначення обсягу вирубаної деревини неможлива кваліфікація діяння як вчиненого у значному розмірі або ж такого, що потягнуло за собою тяжкі наслідки.
Мізерні адміністративні санкції, які в багато разів нижчі заподіяної природі шкоди, також не сприяють превентивній функції та запобіганню вчинення адмінправопорушень у цій сфері.
Поєднання існуючих несуворих санкцій та можливостей уникнути відповідальності через недосконалість законодавства призводить до того, що більшість із виявлених кримінальних правопорушень проти довкілля складають кримінальні правопорушення, пов’язані із вирубкою лісів. на додаток, кожна десята особа, яка вчиняє це кримінальне правопорушення раніше вже вчиняла кримінальне правопорушення.
Так, у 2021 році який є більш об’єктивним для порівняння, із зареєстрованих 5,4 тис. кримінальних правопорушень проти довкілля 2,8 тис. за ст. 246 КК України. З направлених до суду 1,2 тис. обвинувальних актів у цій сфері, 577 за фактами незаконної вирубки лісів. Аналогічна тенденція зберігається і в поточному році (із зареєстрованих упродовж січня-липня 2023 року 3,1 тис. проти довкілля 1,5 тис. зареєстровано за ст. 246 КК України, з направлених до суду 754, відповідно 358 за ст. 246 КК України).
Також пропонується надати право складати адміністративні протоколи за статтями 65 «Незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення лісових культур і молодняка» та 652 «Перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується» КУпАП органам Національної поліції, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а суди наділити повноваженнями розглядати справи про такі адміністративні правопорушення.
Прийняття законопроєкту дозволить забезпечити ефективний правовий захист довкілля від незаконної вирубки дерев та чагарників, заготівлі очерету, їх незаконного обігу.
Читайте також: Визнання права на чисте та безпечне довкілля є запорукою належного існування майбутніх поколінь – суддя ВС
Раніше ми повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.
Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
- Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
- Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
- За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
- Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.