Рада прийняла за основу законопроєкт про основні засади державної кліматичної політики

18 Липня, 2024 в 07:52

Прийняття проєкта закону дуже важливе для нашої держави з огляду на необхідність приведення нашого законодавства у відповідність до вимог права ЄС

За результатами розгляду у першому читанні Верховною Радою України прийнято за основу законопроект про основні засади державної кліматичної політики №11310, внесений Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроєкту є визначення правових та організаційних засад державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері, а також засад створення національної системи інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, функціонування національної системи відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату.

Зазначається, що прийняття документа дуже важливе для нашої держави з огляду на необхідність приведення нашого законодавства у відповідність до вимог права ЄС, зокрема Регламенту ЄС 2021/1119, що встановлює основу для досягнення кліматичної нейтральності, та Регламенту ЄС 2018/1999 про управління Енергетичним Союзом та пом’якшення наслідків зміни клімату в частині звітування, а також з метою виконання плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 №133.

Україна на політичному рівні підтримала Європейський зелений курс, який визначає комплекс заходів політики ЄС на найближчі роки з метою сталого зеленого переходу Європи до кліматично нейтрального континенту до 2050 року.

Законопроект спрямований на визначення, унормування питань повноважень центральних органів виконавчої влади в частині зміни клімату та адаптації до цих змін, доступу до даних, необхідних для підготовки щорічного Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, кліматичне планування на загальнодержавному рівні, а також підготовку планів зі скорочення викидів парникових газів та планів з адаптації до зміни клімату на місцевому рівні, створить правову базу та умови для реалізації державної політики у сфері зміни клімату, дозволить інтегрувати екологічні складові до оновлених стратегій розвитку держави, підвищити імідж України на міжнародній арені і становитиме основу подальшої розбудови системи національного кліматичного законодавства.

Відповідно до вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України період збору поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи – з 17 до 30 липня 2024 року.

Раніше Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Парламенту прийняти за основу в першому читанні рамковий кліматичний законопроєкт.

Проєкт акта є рамковим законом та визначає основні правові та організаційні засади державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері.

У проєкті акта визначаються:

  • основні засади державної кліматичної політики;
  • особливості формування та досягнення цілей державної кліматичної політики;
  • засади забезпечення кліматичного планування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;
  • особливості звітування відповідно до вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та збору даних цих цілей;
  • основні засади національної системи відстеження впровадження політик, заходів та прогнозування у сфері зміни клімату;

Передбачається, що прийняття проєкту акта забезпечить визначення основних засад кліматичної політики та низьковуглецевого розвитку України, унормування питань повноважень центральних органів виконавчої влади в частині зміни клімату та адаптації до цих змін, доступу до даних, необхідних для підготовки щорічного Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, кліматичне планування на загальнодержавному рівні, а також підготовку планів зі скорочення викидів парникових газів та планів з адаптації до зміни клімату на місцевому рівні, створить правову базу та умови для реалізації державної політики у сфері зміни клімату, дозволить інтегрувати екологічні складові до оновлених стратегій розвитку держави, підвищити імідж України на міжнародній арені і становитиме основу подальшої розбудови системи національного кліматичного законодавства.

Законотворці переконані, що реалізація проєкту акта матиме позитивний вплив на навколишнє природне середовище, розвиток регіонів, запобігання зміні клімату, підвищення спроможності територіальних громад інтегрувати цілі та заходи, спрямовані на пом’якшення зміни клімату або адаптації до неї, до програм соціально-економічного розвитку, місцевих та регіональних програм охорони довкілля, а також інших документів місцевого планування, визначатиме необхідність розроблення секторальних стратегій скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату.

Проєкт акта за предметом правового регулювання не має негативного впливу на: ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами.

Проєкт акта за предметом правового регулювання не містить ознак регуляторного акта.

Очікуваними результати реалізації проєкту акта є:

  • встановлення принципів та цілей державної кліматичної політики;
  • забезпечення стратегічного планування державної кліматичної політики;
  • забезпечення підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату та зниження вразливості до зміни клімату на загальнодержавному рівні;
  • визначення механізмів та інструментів досягнення цілей державної кліматичної політики;
  • виконання міжнародних зобов’язань України згідно з Рамковою конвенцією Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, Паризькою Угодою, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
  • впровадження національної системи відстеження впровадження політик, заходів та прогнозування у сфері зміни клімату;
  • визначення організаційних засад національна система інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів.

Варто додати, що 25 червня Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.

Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Окрім того, право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.