Особливості спадкування за заповітом подружжя: пояснення Мін’юст

Спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 1243 Цивільного кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

У Мін’юсті акцентували, що скласти такий заповіт може лише подружжя, тобто чоловік та жінка, шлюб яких зареєстровано у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Водночас проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя та, відповідно, унеможливлює складення спільного заповіту.

Окрім того, спільний заповіт може стосуватися лише майна, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, навіть якщо воно зареєстроване на одного з них (наприклад, будинок, придбаний в шлюбі, є спільним майном).

Відповідно до статті 368 Цивільного кодексу України спільна сумісна власність – це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. І тільки в разі смерті останнього – спадщина переходить до призначеного ними спільно спадкоємця. Наприклад, у разі складення подружжям спільного заповіту, в якому вони заповідали все своє майно, що є їх спільною сумісною власністю, своїм дітям в рівних частках, у випадку смерті одного з подружжя його частка автоматично переходить іншому, і той з подружжя, який пережив іншого, стає єдиним власником майна. Діти зможуть отримати спадок тільки після його смерті.

Особливості успадкування та втрати чинності спільного заповіту подружжя

За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. Після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже не матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт.

З метою забезпечення виконання спільного заповіту подружжя у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя. Заповіт подружжя може бути визнано недійсним у судовому порядку.

Раніше повідомляли, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подають нотаріусу письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

• Законодавством передбачена можливість визнання потенційного спадкоємця негідним у випадку його недоброчесної поведінки відносно спадкодавця. Як наслідок – позбавлення права на отримання спадщини, поінформували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
• При вирішення майнових питань, часто виникає низка дилем та запитань, зокрема стосовно вибору між заповітом та договором даруванням. Головна відмінність – це момент переходу права власності від спадкодавця та дарувальника до спадкоємців та обдаровуваного.
• З 1 січня ввели у дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
• У Головному управлінні ДПС в Одеській області пояснили правові аспекти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та перебувають у власності фізособи, яка проживає на материковій частині території України.
• Правила оформлення права власності на земельний пай в Україні.
• Право на призначення пільги та субсидії: роз’яснення.