Зміна імені в Україні: роз’яснення
Обмежень щодо вибору нового імені немає, проте воно не повинно суперечити нормам правопису, містити цифри чи інші знаки
Українці мають право змінювати за власним бажанням не лише ім’я чи прізвище, а й по батькові.
Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою законних представників (як правило, батьків).
Процедура зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) регламентована ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.
Згідно з Порядком, громадяни України, які проживають на території України, звертаються із заявами про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; а громадяни України, які постійно проживають за кордоном, — до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.
Змінити власне ім’я у більш ранньому віці, з 14 років теж реально, але – лише за згоди батьків чи піклувальників.
Варто зауважити, обмежень щодо вибору нового імені немає, проте воно не повинно суперечити нормам правопису, містити цифри чи інші знаки.
Також немає й обмежень за кількістю змін імені. Проте, після кожної зміни ім’я доведеться обмінювати й усі документи, що посвідчують особу: паспорт, закордонний паспорт, водійське посвідчення, пенсійний.
Зауважимо, що прізвище, власне ім’я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.
Підставами для відмови у зміні імені є:
- перебування заявника під слідством, судом, адміністративним
- наглядом;
- наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято
- в установленому законом порядку;
- офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав
- про оголошення розшуку заявника;
- подання заявником неправдивих відомостей про себе.
Заява про зміну імені (прізвища, по батькові) розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, за наявності письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі. Дипломатичні представництва, консульські установи України розглядають заяви про зміну імені у шестимісячний строк з дня її подання.
Після отримання заяви на зміну імені уповноважені органи пересилають матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для отримання висновку про можливість зміни імені.
За результатами розгляду заяви уповноважені органи готують та надсилають заявникові висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні.
Заявник, якому надано дозвіл на зміну імені, може протягом трьох місяців звернутися для реєстрації зміни імені до уповноважених органів, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і потрібно подавати нову заяву.
За державну реєстрацію зміни імені громадяни України, які проживають на території України, сплачують державне мито, а громадяни, які постійно проживають за кордоном, — консульський збір.
Варто звернути увагу на те, що після державної реєстрації зміни імені особа повинна обміняти паспорт протягом місяця, про що робиться відповідна відмітка.
- Законодавство України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення коштом суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її особою з інвалідністю або отримання членами її сім’ї цих виплат у визначених законом випадках.
- Умови пенсійного забезпечення військовослужбовців: роз’яснення ПФУ.
- У 2024 році Кабмін збільшив розміри й тривалість виплати компенсацій роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, котрі стали жертвами воєнних дій в країні.
- Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. У Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції пояснили права та інтереси дітей під час вчинення таких правочинів.