Закон про право на цивільну вогнепальну зброю регулюватиме, а не легалізуватиме обіг вогнепальної зброї – МВС

24 Січня, 2024 в 11:16

З початку російсько-української війни прийняті останні редакції законодавства, які регулюють питання зброї в Україні на період воєного стану з певним послабленням та дозволом вбивством в цілях самозахисту військових російської армії.

Цивільні громадяни не мають права купувати бойові пістолети, автомати, кулемети чи штурмові гвинтівки. Водночас можуть отримати їх як нагороду від Офіса президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України чи Міністерства оборони України.

Видача права на зброю регулюється державними ліцензіями та має низку обмежень. В основному нелегальна зброя купується через бажання забезпечити особисту безпеку і невпевненості в захисті держави у випадку агресії.

Право людини на життя, життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і особисто безпеку належать до природніх прав людини і повинні захищатись у демократичній, правовій крайні усім масивом нормативно-правових актів. Конституція України (ст. ст. 3, 27, 29, 30) та норми інших галузей права (н-д, ст. 36 Кримінального кодексу України) відповідно забезпечують охорону цих природніх прав.

Однак це є вкрай недостатнім, особливо в умовах сьогодення, і потребує подальшого правового вдосконалення, мовиться у пояснювальній записці проєкту Закону про право на цивільну вогнепальну зброю.

Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми є ухвалення закону, який врегульовуватиме питання забезпечення громадянами держави права на активний особистий захист свого життя та здоров’я, а також життя та здоров’я навколишніх від злочинних посягань, в стані крайньої необхідності за допомогою вогнепальної зброї, а також приведення існуючого нормативного регулювання в питанні зброї у відповідність до норм Конституції.

Одночасно необхідно зважати на те, що вогнепальна зброя являє собою об’єкт власності, на який поширюється особливий режим регулювання, що може бути здійснений виключно Законом України.

Вогнепальна зброя є найефективнішим засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист. Переважна більшість розвинених країн світу (усталених демократій) забезпечили таке право своїм громадянам, що сприяло зменшенню кількості насильницьких злочинів проти особи та корисливо-насильницьких злочинів проти власності.

Світовими лідерами у володінні населенням вогнепальною зброєю є США, Швейцарія та Фінляндія з показником від 88 до 45 одиниць цивільної вогнепальної зброї на 100 осіб. В Україні цей показник становить лише 5,5 одиниць.

Досвід країн пострадянського простору – Балтії, Грузії та Молдови доводить, що забезпечення громадянам права на самозахист за допомогою цивільної вогнепальної зброї протягом року з моменту ухвалення відповідних законів знижує абсолютну кількість зазначених злочинів на 40–60%, позитивно впливає на структуру та динаміку злочинності в країні.

Водночас, введення жорстких правил і обмежень щодо володіння цивільною зброєю у Великій Британії, яке було здійснене свого часу, призвело до стрімкого зростання кількості злочинів проти особи та корисливо-насильницьких злочинів.

Так, кількість злочинів з використанням насильства, за останні роки має тенденцію до збільшення. Сьогодні обіг цивільної вогнепальної зброї законодавчо врегульовано спеціальними законами у всіх країнах Європи та у більшості пострадянських країн.

Досвід країн засвідчує, що офіційно зареєстрована цивільна зброя використовується при вчиненні умисних злочинів менш ніж у 0,001% випадків від загальної кількості злочинів.

Сьогодні, за інформацією МВС України, громадяни легально володіють вогнепальною зброєю у загальній кількості близько 1,3 млн. одиниць, водночас випадків використання легальної зброї (включно з необережними поводженням та випадками застосування зброї для необхідної оборони), є надзвичайно мало.

У загальній масі злочинів цей показник не перевищує 0,00006%, а серед насильницьких і корисливо-насильницьких злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї — 0,001%.

Слід зазначити, що законодавче врегулювання права власності на зброю має потужний запобіжний потенціал.

Ситуація полягає у тому, що для злочинця сьогодні не складає великих проблем придбати вогнепальну зброю, тоді як законослухняні громадяни залишаються беззбройними і не мають реальної можливості використати своє конституційне право на захист, передбачене статтею 27 Конституції України.

Зважаючи на те, що держава наразі не в змозі убезпечити своїх громадян від злочинних посягань, володіння громадянами вогнепальною зброєю буде визначальним стримувальним фактором для значної частини злочинців. Незважаючи на таку кількість зброї в обігу, ці правовідносини в країні досі не врегульовані жодним законом.

Усі питання, пов’язані з обігом цивільної зброї, вирішуються виключно підзаконними нормативними актами МВС України та інших міністерств і відомств. Існуючий стан правового регулювання аналізованої проблеми викликає колізії у правозастосування в питаннях відповідальності за поводження зі зброєю.

Нормативні акти МВС України, що регламентують обіг вогнепальної зброї в державі, фактично дублюють основні положення колишнього радянського законодавства. Переважна більшість норм є тепер анахронізмом та не регламентує навіть усталених суспільних відносин у сфері обігу зброї.

Так, дотепер відсутній єдиний державний реєстр власників зброї, не визначені правові підстави діяльності стрілецьких спортивних організацій, немає будьякої класифікації сучасної зброї тощо.

Відсутня узгоджена термінологія та класифікація, що призводить, з одного боку, до вільного трактування і неузгодженості, а з іншого – створює підґрунтя для зростання корупції у цій сфері. Неврегулювання процедури отримання медичних висновків про відсутність медичних показань, які не дають права на придбання вогнепальної зброї, являє собою суттєвий корупційний ризик і вимагає врегулювання.

Наявний рівень правового регулювання цього важливого питання не забезпечує нормальне врегулювання цих суспільних відносин у вказані сфері, не забезпечує громадянам можливості реалізації їх конституційного права на необхідну оборону.

Водночас, необхідно врахувати, що зосередження всіх важелів впливу в руках одного органу виконавчої влади створює корупційні ризики та впливає на розвиток бюрократизму у сфері обігу цивільної зброї і створює великі корупційні ризики.

Нестача правового забезпечення режиму контролю у сфері обігу вогнепальної зброї і бойових припасів, застарілість наявної нормативної бази не дозволяють громадянам ефективно та в законний спосіб реалізувати своє право на захист, а органам державної влади ефективно контролювати обіг цивільної зброї.

Така правова ситуація також заважає розвитку економічних відносин та розвитку стрілецького спорту в державі.

Метою законопроєкту є посилення дотримання режиму законності в питаннях визначення правового режиму власності на зброю, закріплення основних прав та обов’язків громадян і юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, розпорядження та використання зброї і боєприпасів, врегулювання інших суспільних відносин, що безпосередньо з цим пов’язані.

Завданням законопроєкту є утвердження режиму законності в державі.

Заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий розповів, що закон про цивільну вогнепальну зброю регулюватиме, а не легалізуватиме її обіг.

У самому проєкті закону мова не йде про легалізацію вогнепальної зброї, а про законодавче врегулювання обігу вогнепальної зброї, – наголосив він.

Оскільки, за словами посадовця, з часу проголошення незалежності нашої держави по сьогоднішній день обіг зброї в Україні регулюється відомчим наказом Міністерства внутрішніх справ. Травмотичною зброєю може володіти тільки певна категорія громадян. До прикладу, журналісти, правоохоронці, судді, адвокати та інші.

Натомість законопроєктом, який наразі розглядається у парламенті, навпаки пропонується збільшити можливість і розширити права громадян України щодо набуття у право власності травматичної вогнепальної зброї.

Що ж стосується короткоствольної вогнепальної зброї або її ще називають бойовим пістолетом, то в даному випадку позиція Міністерства внутрішніх справ полягає в тому, щоб надати таке право громадянам, але відтермінувати набрання чинності відповідної норми на повоєнний період, – зазначив заступник міністра МВС.

За словами Драп’ятого, МВС обґрунтовує свою позицію з огляду на криміногенну ситуацію, певне збільшення незаконного обігу зброї і кількості випадків вчинення злочинів із використанням чи застосуванням вогнепальної зброї.

Крім того, зазначив він, МВС та Національна поліція реалізовуватимуть на практиці закон про обіг цивільної вогнепальної зброї, коли його парламент ухвалить у цілому, а тому розуміють, скільки ще підзаконних нормативних актів потрібно буде підготувати та привести до відповідного масштабу безпекову інфраструктуру, щоб усі громадяни могли почувати себе в безпеці.

Ми повинні навчити громадян культурі застосування, використання, зберігання, транспортування вогнепальної зброї. Тобто ми повинні створити мережу чи розширити мережу відповідних тирів, де громадяни зможуть навчатися правилам поводження з вогнепальною зброєю, – пояснив посадовець.

Утім позиція Міністерства внутрішніх справ щодо права володіння й обігу короткоствольної вогнепальної зброї чітка – ця норма має набрати чинності тільки через 5 років після завершення періоду воєнного стану. І така позиція правоохоронців ґрунтується на безпековій ситуації в країні, пояснили у відомстві.

Зауважимо, у законопроєкті пропонується:

визначити поняття права власності на цивільну вогнепальну зброю;
визначити умови та порядок отримання громадянами України та юридичними особами документів про право власності на цивільну вогнепальну зброю;
здійснити класифікацію цивільної вогнепальної зброї;
розробити порядок видачі медичного заключення (висновку) про відсутність медичних протипоказань, які перешкоджають отриманню документу на цивільну вогнепальну зброю, який передбачає створення спеціальної інформаційно-довідкової системи з провадженням кваліфікованого електронного підпису особи, яка сформувала висновок;
розробити порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї;
визначити повноваження суб’єктів єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї;
визначити загальні засади цивільного обігу (обороту) вогнепальної зброї та боєприпасів; – визначити загальні засади здійснення права і виконання обов’язків власників цивільної вогнепальної зброї;
встановити порядок отримання права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси;
визначити порядок страхування цивільної відповідальності власників цивільної вогнепальної зброї;
передбачити обмеження щодо права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси;
передбачити використання цивільної вогнепальної зброї для самозахисту;
визначити поняття зон вільних від зброї;
прописати основи господарської діяльності у сфері обігу (обороту) цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів;
визначити загальні засади володіння та користування цивільною вогнепальною зброєю і боєприпасами іноземцями та особами без громадянства на території України;
врегулювати тимчасове ввезення цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів на територію України, тимчасове вивезення цивільної зброї і боєприпасів з території України;
передбачити державний контроль у сфері обігу цивільної вогнепальної зброї;
внести зміни до чинного законодавства у зв’язку із прийняттям цього закону.

Цей законопроєкт, лібералізуючи з одного боку обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні, одночасно посилює відповідальність за її незаконне використання.

Законодавці наголошують, що ухвалення зазначеного Закону цілком відповідає інтересам держави та суспільства, враховує європейське законодавство та досвід, дає можливість врегулювати на законодавчому рівні питання набуття громадянами зброї та володіння нею для захисту свого життя і здоров’я від злочинних посягань, а також захисту життя і здоров’я оточуючих.

Реалізація Закону суттєво знизить рівень злочинності в країні, зокрема, дасть змогу зменшити кількість насильницьких та корисливонасильницьких злочинів, які у своїй більшості належать до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Ппередбачається, що прийняття закону сприятиме економічному зростанню у галузі виробництва військової та цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів, створить сприятливі умови для виробництва та торгівлі цивільною вогнепальною зброєю та боєприпасами, а також надання послуг населенню в цій сфері, позитивно вплине на створення нових робочих місць і зростання надходжень до Державного бюджету України.

Крім того, Закон слугуватиме розвитку сучасного стрілецького спорту та зростанню спортивного престижу України на міжнародному рівні.

Раніше ми повідомляли, що українське законодавство регламентує порядок отримання дозвільних документів на зберігання та подальше використання зброї. Якщо ці вимоги було порушено або зброю було використано для завдання шкоди інтересам суспільства, фізичній особі, безпеці держави, в дію вступають правові наслідки. Так, зважаючи на тип та тяжкість вчиненого діяння, особу можна притягнути не тільки до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності.

Також важливо нагадати, що Наказом Міністерства внутрішній справ від 01.03.2022 року №170 «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану» був змінений порядок видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв (далі-дозвіл) на час дії воєнного стану на території України.

Для отримання дозволу під час дії воєнного стану громадянину України необхідно:

Подати на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмову заяву про видачу дозволу, за наявності документу, що посвідчує особу, додавши до заяви копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання). Крім того, за наявності, до заяви також подається копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.
Дочекатись проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати двох днів та отримати дозвіл.

У наданні дозволу відмовлять, а випадку, якщо вже був виданий такий дозвіл, він буде анульований, якщо буде встановлена наявність таких обставин:

наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077, щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 КУпАП);
керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 КУпАП);
незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 КУпАП);
вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП);
наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї;

Дозвіл надається тільки на час дії правового режиму воєнного стану. Не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні громадяни зобов’язані здати вогнепальну зброю та набої до неї до органів поліції для прийняття та обліку вогнепальної зброї.

Вся отримана вогнепальна зброя та набої до неї, не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням звичайних умов, визначених Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 або реалізована у встановленому порядку.

Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.