Захист інтересів дитини під час оспорювання батьківства родичами померлого

Міжнародне законодавство, зокрема Конвенція про права дитини, вимагає враховувати найкращі інтереси дитини в усіх рішеннях, що стосуються її

Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини, можливе лише на підставі ст. 137 Сімейного кодексу України, нагадали у Мін’юсті.

Законодавство чітко визначає умови, за яких родичі померлого можуть подати позов про оспорювання батьківства, що зводиться до трьох основних випадків:

– Подання заяви про невизнання батьківства під час вагітності матері. У разі, якщо чоловік до смерті подав нотаріусам заяву про невизнання свого батьківства, то після його смерті оспорювання можливе лише за участі його спадкоємців.

– Подання позову за життя чоловіка. Якщо чоловік за життя подав позов до суду, аби виключити своє ім’я зі запису як батька дитини, його спадкоємці можуть продовжити цей процес після його смерті.

– Невідомість про батьківство через поважні причини. Якщо чоловік не знав, що записаний батьком дитини, і помер без можливості оспорити це, то оспорювати батьківство можуть лише його близькі родичі: дружина, батьки та діти.

Зауважується, що захист інтересів дитини має бути пріоритетом у всіх таких процесах. Відповідно до статей 141, 150, 153 та 155 Сімейного кодексу України, батьки мають рівні права та обов’язки щодо дитини, і їх дії повинні забезпечувати здоров’я та розвиток дитини, без порушення її прав та гідності.

Міжнародне законодавство, зокрема Конвенція про права дитини, вимагає враховувати найкращі інтереси дитини в усіх рішеннях, що стосуються її. Стаття 3 цієї Конвенції наголошує, що при прийнятті будь-яких рішень, що стосуються дітей, пріоритет надається забезпеченню їх інтересів. Батьки або законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини, і найкращі інтереси дитини мають бути предметом основного піклування.

Європейський суд з прав людини також наголошує на необхідності особливого захисту прав дітей, оскільки їх вразливість вимагає належного правового захисту. У разі оспорювання батьківства важливо враховувати, щоб рішення не шкодили розвитку і здоров’ю дитини.

У відомстві резюмували, що у процесі оспорювання батьківства під час розгляду справ, що стосуються дитини, повинні бути ретельно враховані її інтереси, забезпечення її прав та благополуччя.

Раніше ми пояснювали, що оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

• Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
• Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
• Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
• Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. Законодавчо обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків закріплений статтею 51 Конституції України та статтею 202 Сімейного кодексу України, повідомляють у Мін’юсті.