Щодо обов’язку утримання літніх батьків: пояснення Мін’юсту
Закон зобов’язує повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків
Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. Законодавчо обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків закріплений статтею 51 Конституції України та статтею 202 Сімейного кодексу України, повідомляють у Мін’юсті.
Відтак, повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх батьків за наявності двох умов:
- Батьки непрацездатні;
- Батьки потребують матеріальної допомоги (особи, що не мають можливості забезпечити своє гідне існування y зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).
Cлід акцентувати:
- обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;
- потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи її низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;
- непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Варто зауважити, у виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина.
Так, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).
Водночас у випадку, якщо повнолітні діти не надають матеріальну допомогу добровільно, – батьки мають право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Відповідна позовна заява подається до місцевих судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи позивача. Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного, кількох або до всіх дітей разом.
До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад, документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. У кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків.
Та окрім сплати аліментів діти зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю, немічністю.
Якщо батьки не отримують допомоги у додаткових витратах, вони мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.
Важливо, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов’язку надання їм утримання – стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримання матеріальної допомоги від дітей.
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків (частина друга статті 205 Сімейного кодексу України).
Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі обставини, які мають істотне значення для вирішення справи: стан здоров’я батьків, види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків, виконання батьками своїх батьківських обов’язків, сімейний стан сторін тощо.
Відповідальність за ухилення від утримання непрацездатних осіб
Адміністративна відповідальність за несплату аліментів передбачена статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:
Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, — тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Повторне протягом року вчинення правопорушення (невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею) – тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 165 Кримінального кодексу України).
Так, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:
- штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн);
- громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
- виправними роботами на строк до одного року;
- обмеженням волі на строк до двох років.
А якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.
Окрім того, законом передбачено, що не мають права на спадкування за законом повнолітні діти (усиновлені), які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом (с. 3 ст. 1224 Цивільного кодексу України).
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України).
Одначе, варто зазначити, що обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Якщо судом буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання батьківських обов’язків, діти можуть бути звільнені від обов’язку надавати батькам утримання. Тож якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Діти звільняються судом від обов’язку утримувати батьків, якщо встановлено, що вони не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така забoргованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.
Раніше ми детально пояснили, що відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Окрім того, розглянули питання порядку та способів призначення аліментів.
Також повідомляли про позицію колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 28.09.2023 у справі №495/922/21. Так, злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК), що підтверджується сукупністю зібраних доказів, не може виправдовуватися відсутністю в засудженого можливостей для працевлаштування водієм міжнародних перевезень внаслідок обмеження права виїзду чоловіків за межі України, якщо так чи інакше без будь-яких об’єктивних перешкод особа не вчиняє жодних заходів для працевлаштування в межах України, ігноруючи тривало та пасивно виконання покладених на неї обов’язків зі сплати аліментів на утримання дітей.
Тоді як заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для збільшення частки в майні одного з подружжя, однак у разі зростання заборгованості за аліментами сторони не позбавлені можливості в порядку статті 190 СК України укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, зазначив Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 521/11825/20.
- Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
- Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
- Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
- Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.