Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС

5 Грудня, 2023 в 14:03

Якщо батьки не забезпечують на достатньому рівні утримання дитини або добровільно не виконують аліментний обов’язок за договором про сплату аліментів на дитину, передбачено примусове стягнення аліментів за рішенням суду

Аліменти – це кошти для харчування, одягу та інші побутові потреби, які закон зобов’язує виплачувати одного з подружжя іншому. Якщо безробітна особа має неофіційний дохід, аліменти сплачують у фіксованому розмірі. Сума з безробітного береться з прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини. Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину, а лише дають додаткові «пільги» при визначенні розміру та стягненні аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів).

Зазначимо, за ухилення від сплати коштів на утримання дитини передбачена цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність, залежно від тяжкості проступку та величини заборгованості по аліментах. Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

За несплату аліментів передбачено наступні тимчасові обмеження боржника:

  • внесення неплатника до Єдиного реєстру боржників;
  • обмеження у праві виїзду за межі України;
  • накладення арешту на карткові рахунки;
  • позбавлення права керування автомобілем;
  • позбавлення права користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії;
  • позбавлення права на полювання
  • суспільно корисні роботи.

Нагадаємо, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, зокрема на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  • інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не обмежується розміром заробітку платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Кримінальна відповідальність за ст. 164 КК України настає за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК), що підтверджується сукупністю зібраних доказів, не може виправдовуватися відсутністю в засудженого можливостей для працевлаштування водієм міжнародних перевезень внаслідок обмеження права виїзду чоловіків за межі України, якщо так чи інакше без будь-яких об’єктивних перешкод особа не вчиняє жодних заходів для працевлаштування в межах України, ігноруючи тривало та пасивно виконання покладених на неї обов’язків зі сплати аліментів на утримання дітей. Така позиція колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 28.09.2023 у справі №495/922/21.

У судовій справі особу визнали винуватим у тому, що він протягом року, діючи умисно, злісно ухилився від сплати встановлених за судовими рішеннями аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у розмірі 174 749,43 грн.

Суд першої інстанції визнав винуватим і засудив особу за ч. 1 ст. 164 КК. Апеляційний суд залишив без зміни вирок.

У касаційній скарзі захисник заявив, що суди не врахували того, що останній мав реальні труднощі з працевлаштуванням, а тому несплата ним коштів на утримання дітей не відповідає критерію злісного ухилення.

Постановою ККС залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

ККС вказує, що посилання захисника є необґрунтованими.

Особа, будучи обізнаним про зобов’язання сплачувати встановлені за рішеннями суду кошти на утримання дітей і попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, без поважних причин, офіційно не працював, не вживав заходів для працевлаштування, не перебував на обліку в центрі зайнятості і не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 174 749,43 грн.

Суди попередніх інстанцій на підставі доказів, отриманих у порядку, визначеному КПК, встановили, що обвинувачений мав обов’язок зі сплати аліментів, який не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. Суди обґрунтовано визнали неприйнятними доводи сторони захисту, аналогічні наведеним у касаційній скарзі захисника, про несплату особою аліментів через неможливість працевлаштуватися водієм міжнародних перевезень після обмеження його права виїзду за межі України. Суди з’ясували, що обвинувачений за відсутності будь-яких об’єктивних перешкод не вчиняв жодних заходів для працевлаштування в межах України, а тому зазначені доводи є надуманими та не звільняють особу від виконання своїх обов’язків щодо матеріального забезпечення неповнолітніх дітей.

Тож, на думку колегії суддів, у кримінальному провадженні не підтверджено поважності причин чи вимушеності несплати аліментів. Водночас з установлених обставин вбачається, що умисні дії особи фактично полягали у тривалому пасивному ігноруванні виконання покладених на нього обов’язків зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості, що свідчить про злісний характер ухилення від сплати аліментів.

Також нагадаємо, у разі якщо боржник перебуває або отримує доходи за кордоном, зацікавлена стягувач має право звернутися до компетентних органів цієї держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів.

Україна є стороною низки багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюють питання стягнення аліментів за кордоном:

  • Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року,
  • Конвенції про  визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання 1973 року,
  • Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.

У Міністерстві юстиції надали роз’яснення про порядок стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон.

У відомстві пояснили:

  • Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину.
  • Які документи потрібно подавати.
  • Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями.

Так, до Мін’юсту звернулася мати, яка розповіла, що батько дитини перебуває в Німеччині, аліменти не платить. У жінки є витяг із виконавчої служби про зобов’язання сплатити аліменти. Жінка зазначила, що картку, на яку чоловік отримував пенсію по інвалідності, заблокували і з неї виконавча служба нараховує 660 гривень на місяць аліментів. Але жінка пояснила, що знає, що чоловік у Німеччині офіційно працює, тому хоче знати, як зобов’язати батька дитини виплачувати кошти.

У Мін’юсті відповіли:

«Бути впевненою, що ваш чоловік перебуває в Німеччині можна лише в тому випадку, коли є відповідні документи. На жаль, звернутися самостійно до Державної прикордонної служби із запитом про перетин іншою особою кордону ви не зможете. Це є конфіденційна інформація. Але це можуть зробити органи виконавчої служби за вашим клопотанням. Тому найперше я б вам порадив звернутися з письмовим клопотанням до Державної виконавчої служби або до державного виконавця, який відкриє виконавче провадження, щоб вони витребували інформацію про те, чи перетинав боржник кордон України.

Крім того, якщо він тривалий час не сплачує аліменти, то вчиняє кримінальне правопорушення, оскільки в Україні встановлена кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. Тому наступний крок такий: вам потрібно взяти довідку щодо заборгованості у сплаті аліментів і звернутися із заявою про кримінальне правопорушення до правоохоронних органів. Останні мають відкрити кримінальне провадження про злісне ухилення від сплати не аліментів. В такому випадку правоохоронні органи України можуть звертатися до колег із Німеччини, щоб вони повернули чоловіка на територію України, бо тут він перебуває під кримінальним переслідуванням. Тут важливо пам’ятати, що кримінальне провадження має бути відкритим протягом 24 годин. Якщо протягом доби цього не зроблено, ви маєте право звернутися зі скаргою до суду, щоб він зобов’язав правоохоронний орган внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і відкрити кримінальне провадження.

Також існує Міжнародна конвенція про стягнення аліментів. Коли в Україні є судове рішення про стягнення аліментів, але боржник перебуває за кордоном і це підтверджується офіційним документом, то можна через Міністерство юстиції звернутися до уповноважених органів Міністерства юстиції Німеччини, щоб дане судове рішення виконувалось на території іноземної держави. І щоб органи примусового виконання судових рішень Німеччини шукали його на своїй території і примусово стягували ці кошти. Але ця процедура здійснюється виключно через Міністерство юстиції України. Для цього потрібно подати клопотання. Я вам раджу підійти до одного з наших центрів безоплатної правової допомоги, аби вам допомогли скласти клопотання до виконавчої служби. Адреси найближчих центрів ви можете дізнатися за телефоном: 0 (800) 213-103.

Можна також піти іншим шляхом. Дитина має право знати інформацію про свого батька. Ви як законний представник дитини можете звернутися від її імені до Держприкордонслужби, аби вона надала їй інформацію, чи перетинав її батько державний кордон.

Щодо сплати аліментів з картки чоловіка. Сімейним кодексом передбачено: коли змінюються обставини, матеріальний стан у боржника аліментів, матір дитини має право звернутися до суду із заявою про збільшення розміру аліментів».

Згідно з частиною четвертою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» однією з підстав визначення підсудності справ судам України є факт проживання позивача у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства в Україні.

Згідно зі статтею 77 цього Закону підсудність судам України є виключною, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.

Статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За наявності відповідних підстав для визначення підсудності справи судам України заявник має право звернутися до суду України із позовною заявою і після винесення судом України такого рішення можливо звертатися до компетентних органів іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.

У інших випадках вбачається доцільним звертатися до держави, суди (органи) якої компетентні розглядати справу про стягнення аліментів.

Між Україною та росією відсутні чинні міжнародні договори, які б регулювали питання співробітництва компетентних органів щодо взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах. За відсутності міжнародного договору питання щодо виконання рішення суду України на території іноземної держави на основі принципу взаємності може бути порушено, якщо це передбачено законодавством іноземної держави.

При розгляді компетентними органами будь-якої держави питання про визнання і виконання іноземного судового рішення, до увагу береться компетенція суду, що постановив рішення, підтвердження про участь боржника у розгляді справи або його належне повідомлення про розгляд справи і про вручення боржнику копії рішення.

Справа про визнання і виконання іноземного судового рішення розглядається, якщо на території відповідної держави проживає боржник або знаходиться належне йому майно. Перелік документів, що надаються разом з клопотанням про визнання і виконання, а також вимоги щодо їх засвідчення, за відсутності міжнародного договору визначаються законодавством тієї держави, де вимагається виконання.

Рішення суду України підлягає виконанню на території іноземної держави після визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання. Виконується рішення на території іноземної державі відповідно до законодавства цієї держави.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі відмови боржником від слати аліментів здійснює наступні заходи для примусового виконання рішення:

  • звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
  • звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
  • вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
  • заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, зокрема коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. Розшук боржника – юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. Витрати, пов’язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.