З 12 березня діятимуть зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

11 Березня, 2024 в 09:34

Постановою унесено зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

12 березня набирає чинності урядова постанова від 1 березня № 239 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 та від 16 червня 2021 р. № 637».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень — офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Обтяження — заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Реєстраційна справа — сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

Реєстраційна дія — державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Державній реєстрації прав підлягають:

– право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;

– речові права, похідні від права власності:

  • право користування (сервітут);
  • право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
  • право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
  • право господарського відання;
  • право оперативного управління;
  • право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
  • право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
  • іпотека;
  • право довірчої власності;
  • інші речові права відповідно до закону;

– право власності на об’єкт незавершеного будівництва;
– заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Зауважимо, відповідно до ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

  1. заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону;
  2. заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
  3. подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
  4. подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
  5. наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
  6. наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  7. заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
  8. після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
  9. документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
  10. заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
  11. заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
  12. заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук пояснив, що передбачає постанова.

  1. Документом унесено зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зокрема, доповнено відповідним протоколом проведеної нотаріусом перевірки набувача перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею у власність:
  • юридичним особам земельної ділянки с/г призначення як внеску (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо);
  • фізичним та юридичним особам земельної ділянки с/г призначення у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи.
  1. Постановою внесено зміни до Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України.

Змінами врегульовано випадки, за яких нотаріус має проводити перевірку набувача земельної ділянки с/г призначення у разі звернення до нього за вчиненням нотаріальної дії, внаслідок якої набувається право власності на земельні ділянки с/г призначення юридичними особами, зокрема, у зв’язку з передачею у власність юридичним особам земельної ділянки с/г призначення як внеску (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо).

Передбачено, що нотаріус має проводити перевірку набувача земельної ділянки с/г призначення при зверненні до нього за засвідченням справжності підпису на акті приймання-передачі або іншому документі, що підтверджує факт передачі земельної ділянки с/г призначення.