Компенсації за пошкоджене чи знищене нерухоме майно: позиція ДПС щодо оподаткування

30 Листопада, 2023 в 12:41

Джерело: ДПС

Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина, внаслідок збройної агресії РФ, не оподатковується.

Від 30 червня 2023 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” № 3219-ІХ, яким доповнили п. 165.1 ПКУ новим пп. 165.1.66.

Відтоді до загального оподатковуваного доходу платника податку не включають суму доходу, отриманого як компенсацію за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна.

Державна податкова служба України зазначила, що компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина не оподатковується.

Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону № 2923-IX “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України”.

Відповідні уточнення передбачені п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Зауважимо, 22 травня 2023 року набрав чинності Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України” від 23 лютого 2023 року  № 2923-IX.

Водночас Закон не регулює питання надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які були пошкоджені або зруйновані до 24 лютого 2022 року.

Окрім цього, дія Закону стосовно компенсації не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що на 24 лютого 2022 р. знаходилися на тимчасово окупованій території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Після повномасштабного вторгнення положення закону, що стосувалися визначення тимчасово окупованих територій України, зазнали змін. Станом на 24 лютого 2022 року, тимчасово окупованими територіями визнавалися сухопутна територія АР Крим і міста Севастополя, внутрішні води цих територій, відповідні частини внутрішніх морських вод і територіального моря навколо Кримського півострова, надра і повітряний простір над цими територіями. Тоді як нині норми закону визначають, що окремі території, які входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ, починаючи з 7 квітня 2014 року.

Отримувачами компенсації відповідно до статті 2 Закону є:

  • фізичні особи — громадяни України, які є:
    1) власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;
    2) замовниками будівництва — у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження/знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
    3) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, – у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
    4) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, – у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна (складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт);
    5) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, – у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або за знищені об’єкти нерухомого майна;
    6) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами “а” – “ґ” пункту 1 частини першої статті 2 Закону.
  • об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), – у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.

Одначе, варто зауважити, що згідно з положеннями Закону, іноземці та особи без громадянства, котрі перебувають в Україні на законних підставах, і могли були власниками, замовниками будівництва або інвесторами в об’єкти нерухомості, наразі не зможуть претендувати на компенсацію. Тобто поки що їх майнові права залишаються незахищеними.

Отримувачами компенсації не можуть бути:

  1. особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”;
  2. особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I “Злочини проти основ національної безпеки України” Особливої частини Кримінального кодексу України;
  3. спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2.

Водночас Закон передбачає можливість Кабміну у відповідних Порядках надання компенсації, що ним затверджуються, визначати додаткові категорії осіб, яким дозволять надати компенсацію. Фактично уряду надали повноваження доповнювати положення Закону в окремих випадках. Тобто уряд у спрощеному порядку має змогу корегувати перелік отримувачів компенсації. Та нині залишається незрозумілим, як саме Кабмін зможе розширювати список, аби не суперечити законним вимогам.

Заява про надання компенсації можна подати за відсутності зазначених документів, внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. Тоді отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

Строк розгляду заяви Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Компенсація у разі самостійного відновлення знищеного/пошкодженого майна

Законом не визначають положень щодо можливості отримати компенсацію тими особами, які самостійно або за допомогою гуманітарних організацій, або ж третіх осіб почали здійснювати відновлення їхньої знищеної або пошкодженої нерухомості.

Тож у такому випадку, нині отримання компенсації за пошкоджені об’єкти є малоймовірним. Компенсація за пошкоджений об’єкт надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання цих робіт. Порядком єВідновлення визначено, що однією з умов надання компенсації є те, що на пошкодженому об’єкті не проведено ремонтні роботи. Тому, отримати компенсацію за Порядком єВідновлення, якщо постраждалим вже було самостійно відновлено своє житло, буде неможливо.

Стосовно надання компенсації за знищені об’єкти, положення Закону є  менш обмежувальними. Однак, до встановлення визначених процедур надання компенсації, однозначної відповіді досі немає.