Як закон захищає від дискримінації за віком: пояснення

22 Лютого, 2026 в 13:16

Вік людини не може бути підставою для обмеження її прав чи можливостей

Безбар’єрність — це, окрім іншого, ще й створення рівних можливостей для людей будь-якого віку у доступі до державних послуг, працевлаштування та суспільного життя. Запобігання ейджизму — дискримінації за віком — передбачає усунення упереджень на кшталт «ще замолодий» або «вже запізно». Це базовий стандарт цивілізованого суспільства, у якому кожен має право на повноцінну участь у громадському житті, нагадали у Мін’юсті.

Працевлаштування без вікових бар’єрів

Українське законодавство прямо забороняє дискримінацію у сфері праці.
– Відповідно до Кодексу законів про працю України, забороняється будь-яка дискримінація у трудових відносинах, зокрема за віком.
– Закон України «Про рекламу» забороняє вказувати бажаний вік кандидата в оголошеннях про вакансії. За таке порушення передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
– У разі відмови у працевлаштуванні з підстав віку особа має право оскаржити такі дії в судовому порядку.

Доступ до послуг і соціального життя

Безбар’єрність — це також про рівний доступ до адміністративних, освітніх і соціальних послуг незалежно від віку. Молодь має право бути почутою та брати участь у прийнятті рішень, а люди старшого віку — залишатися активними, затребуваними та залученими до життя громади.

Культура недискримінації

Ейджизм є формою упередженого ставлення, що обмежує права людини. Формування культури недискримінації означає створення середовища, у якому:
– не існує упереджень «тобі ще зарано» або «вам вже запізно»;
– забезпечуються рівні можливості для професійної реалізації;
– гарантується доступ до послуг та можливостей для розвитку у будь-якому віці.

Захист від дискримінації передбачає не лише санкції для порушників, а й формування комфортного та справедливого простору, де вік не є перешкодою для гідного ставлення до людини, її розвитку та самореалізації.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.