Як убезпечити дітей від кібергрумінгу: пояснення Мін’юст

7 Грудня, 2024 в 19:40

Розповсюдження в інтернеті особистої інформації, приватних фотографій, номера телефону, адреси проживання, реквізитів банківських карток, зображень документів створює ризик постраждати від дій зловмисників

Кібергрумінг (від англ. grooming – залицяння) — це встановлення дорослими довірливих стосунків з неповнолітніми через інтернет для подальшого шантажування, залякування, а також вступу з ними в інтимний зв’язок, вчинення сексуального насильства. Зловмисники маніпуляціями, шантажем чи погрозами змушують людину тримати їх спілкування у секреті від рідних та друзів. Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

Грумери можуть вдавати з себе однолітка та однодумця потенційної постраждалої особи, використовуючи фейкові облікові записи та фотографії сторонніх людей. Поступово входячи в довіру, зловмисники під різними приводами можуть переконувати дитину зустрітися особисто чи спонукати надіслати чутливі фото або відео для подальшого шантажування.

У деяких випадках грумери можуть видавати себе за модельного рекрутера, спортивного тренера чи знаменитість, щоб побудувати зі своєю жертвою спілкування з позиції наставника і переконати вчинити бажані дії.

Поступово зловмисники маніпуляціями, шантажем чи погрозами змушують постраждалу особу тримати їх спілкування у секреті від рідних та друзів.

Як запобігти грумінгу? 

  • Підтримуйте довірливе спілкування про онлайн-досвід, щоб дитина могла вільно ділитися будь-якими турботами чи питаннями. Будьте готові вислухати та допомогти у складних ситуаціях (отримання повідомлень з погрозами чи шантажем тощо).
  • Навчіть тримати особисті дані в секреті та обережно ставитися до онлайн-знайомств. Розповсюдження в інтернеті особистої інформації, приватних фотографій, номера телефону, адреси проживання, реквізитів банківських карток, зображень документів створює ризик постраждати від дій зловмисників.
  • Допоможіть встановити приватність облікових записів дитини у різних соцмережах. У такий спосіб вони зможуть контролювати хто стежить за їх обліковими записами.
  • Заохочуйте дітей періодично переглядати своїх підписників та, за необхідності, видаляти підозрілі акаунти, власників яких вони не знають особисто.
  • Розкажіть про важливість цифрової репутації, її вплив на реальне коло спілкування та ставлення однолітків у реальному житті.
  • Встановіть необхідні налаштування для захисту ґаджета, яким користується дитина. Переконайтеся, що вона зможе самостійно під’єднатися та відкривати необхідні веб-ресурси, не маючи при цьому доступу до потенційно небезпечних сайтів.
  • Встановіть правила використання інтернету, при потребі моніторте активність вашої дитини в мережі. Також навчіть розпізнавати потенційно небезпечні веб-сайти.
  • Обов’язково налаштуйте двофакторну автентифікацію для захисту облікових записів. Навчіть використовувати надійні, складні паролі, різні для кожного ресурсу і не повідомляти їх нікому.
  • Домовтеся, що під час навчання дитина буде використовувати тільки визначені вчителями програми, месенджери та веб-сайти з навчальним матеріалом. Для зручності створіть відповідні закладки у браузері.

Додамо, особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Сторони кібербулінгу

Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

Потерпілий (жертва) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

Спостерігач – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

Ознаки кібербулінгу:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (кібербулер), потерпілий (жертва кібербулінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Форми прояви кібербулінгу:

  • відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
  • розповсюдження (спам) відео та фото відвертого  характеру;
  • тролінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
  • демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
  • створення груп ненависті до конкретної дитини.

Форми кібербулінгу за класифікацією Ненсі Віллард (2007)

  • Образа (англ. flaming): Як правило, відбувається у відкритому публічному просторі Інтернету, за допомогою образливих коментарів, вульгарних звернень і зауважень.
  • Домагання (англ. harassment): Цілеспрямовані, систематичні кібератаки від незнайомих людей, користувачів соціальних мереж, людей з найближчого реального соціального оточення.
  • «Очорнення», поширення чуток (англ. denigration): Навмисне виставлення жертви в чорному світлі за допомогою публікації фото- або відеоматеріалів на Інтернет-сторінках, форумах, в новинних групах, через електронну пошту, наприклад, щоб зруйнувати дружні відносини або помститися експодрузі.
  • Використання фіктивного імені (англ. ipersonation): Навмисно видавати себе за іншу людину, використовуючи пароль жертви, наприклад, для того, щоб образити вчителя.
  • Публічне розголошення особистої інформації (англ. outing and trickery): Поширення особистої інформації, наприклад, інтимних фотографій, фінансового стану, роду діяльності з метою образити або шантажувати, наприклад, експартнера.
  • Соціальна ізоляція (англ. exclusion): Відмова спілкуватися (як на діловому, так і на неформальному рівні), виключення з Instant-Messenger’a групи або ігрової спільноти і так далі.
  • Тривале домагання і переслідування (англ. cyberstalking): Систематичне (сексуальне) переслідування будь-кого, що супроводжується погрозами та домаганнями.
  • Відкрита загроза фізичної розправи (англ. cyberthreats): Прямі або непрямі погрози вбивства кого-небудь або заподіяння тілесних ушкоджень.

Типи кібербулінгу:

  • перепалка (флеймінг) – обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
  • нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
  • наклеп – поширення неправдивої, принизливої інформації;
  • самозванство – використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
  • публічне розголошення особистої інформації – поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
  • ошуканство – виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
  • відчуження (острокізм, ізоляція) – онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
  • кіберпереслідування – приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
  • хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
  • онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

Відповідальність за вчинення кібербулінгу

За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися відповідальність:

Адміністративна

Тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. За адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто.

Кримінальна 

З досягненням 16 років до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 років.

Нагадаємо, МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв’язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.

Раніше ми повідомляли, що попри загальне визнання проблеми кібербулінгу в Україні, законодавство не пропонує прямих механізмів боротьби із систематичним цькуванням у цифровому просторі серед дорослих. Хоча можливі адміністративні та цивільно-правові санкції, випадки публічного наклепу залишаються невирішеними навіть після судових рішень.