Як поділити майно подружжя за згодою сторін: пояснення
Не підлягає включенню в договір про поділ майна подружжя майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності
Сімейним кодексом України передбачено, що чоловік і дружина мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Розділити майно можна за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності.
Визначення та суть договору про поділ майна подружжя
Визначення договору про поділ майна подружжя у законодавстві відсутнє, однак на практиці такий договір є дієвим інструментом для захисту майнових прав подружжя. Договір про поділ майна подружжя є домовленістю між чоловіком та дружиною про порядок та умови розподілу рухомого та нерухомого майна, яке перебуває в їх спільній сумісній власності.
Після укладання договору спільне майно розподіляється між подружжям, в результаті чого спільна власність на таке майно припиняється.
Особиста приватна власність подружжя: що не підлягає поділу при розірванні шлюбу ?
Не підлягає включенню в договір про поділ майна подружжя майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності.
Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
– майно, набуте до шлюбу;
– майно, набуте за час шлюбу, на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
– майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
– житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації;
– земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки;
– речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
– премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;
– нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню;
– кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
– виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров’я;
– майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин;
– якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Поділ майна подружжя: чи завжди частки рівні?
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, при укладенні договору про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, сторони можуть відступити від засад рівності часток подружжя.
Нотаріальне посвідчення договору про поділ нерухомості: що каже закон?
Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).
Предмет договору про поділ спільного майна: ключові нюанси
Істотною умовою договору про поділ майна подружжя є предмет договору.
Предметом договору про поділ спільного майна подружжя (колишнього подружжя) є майно, яке вже належить подружжю на праві спільної власності, -це може бути як все майно (майнові права), що було набуто подружжям за час шлюбу, так і його частина. При цьому майно (майнові права), яке не увійшло до предмету договору, залишаються у спільній сумісній власності подружжя (колишнього подружжя).
Важливі аспекти укладання договору
При укладанні договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та його вартість.
Після укладання договору про поділ майна подружжя (колишнього подружжя) відповідні відомості повинні бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У договорі про поділ майна подружжя зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя. Також те, яким чином буде здійснюватися і як оформлятися (за необхідності) передача майна, строки його передачі та інше.
Розірвання договору про поділ майна подружжя: в яких випадках це можливо?
Згідно із законодавством розірвання договору про поділ майна подружжя допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також договір про поділ майна подружжя може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору про поділ майна подружжя іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі розірвання договору про поділ майна зобов’язання сторін припиняються.
Нещодавно ми розглянули питання розірвання шлюбу — як процесу розірвання подружнього зв’язку. Слід відрізняти від визнання шлюбу недійсним (тобто таким, що від початку не мав законної сили, підстав, був складений з порушенням норм закону). У більшості країн вимагає участі уповноважених осіб: наприклад, суду, де встановлюються поділ майна, опіка над дітьми, порядок їх відвідування, аліменти та суміжні питання.
Також ми пояснили, що особиста приватна власність – це майно, яке належить лише одному із подружжя, і на яке не поширюється сімейно-правовий принцип спільності майна подружжя. Відповідно до Цивільного кодексу України кожен власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Нещодавно Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції роз’яснило питання поділу майна при розлученні.
Наразі українське законодавство передбачає перелік майна, яке не підлягає поділу. Серед них:
- майно, отримане до шлюбу;
- спадкове майно або майно, одержане від дарування;
- житло чи земельна ділянка, набуті внаслідок приватизації;
- речі, придбані за особисті кошти під час шлюбу;
- особисті речі, зокрема коштовності;
- премії та нагороди за особисті заслуги;
- відшкодування за втрату або пошкодження майна;
- виплати за страхування життя та здоров’я.
Також, суд може визнати майно, набуте під час проживання подружжя окремо, особистою власністю дружини або чоловіка в разі фактичного розриву шлюбних відносин.
Окремо варто акцентувати, що відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.
Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.
Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.
Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості:
- необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;
- довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;
- переконати суд у необхідності поділу майна відповідно до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.
Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.
- Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
- Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
- Особисті немайнові права та обов’язки подружжя – це врегульовані нормами сімейного права відносини стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, шлюб між якими укладено у встановленому законом порядку, характерними рисами яких є невідчужуваність, безстроковість, безоплатність, особистісність та немайновість.
- Шлюбний договір — це юридична угода, яку укладають за власним бажанням осіб, що вступають або перебувають у шлюбі.