Шлюбний договір як інструмент попередження спорів між подружжям: нагадування Мін’юсту

У шлюбному договорі майнові права й обов’язки подружжя може бути визначено інакше, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства

Цивілістична суть сімейних відносин зумовила розширення можливості їхнього регулювання безпосередньо самими учасниками — Сімейний кодекс акцентує саме на договірному регулюванні таких правовідносин. Частиною другою статті 7 Кодексу визначено, що сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Таке договірне регулювання стосується насамперед шлюбного контракту, який з першого січня 2004 року називається «шлюбним договором».

Шлюбний договір — це юридична угода, яку укладають за власним бажанням осіб, що вступають або перебувають у шлюбі.

Найважливішою особливістю шлюбного договору є те, що ним майнові права й обов’язки подружжя може бути визначено інакше, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства.

Пара може укласти шлюбний договір не тільки перед весіллям, а й під час перебування у шлюбі. Це передбачено ст. 93 Сімейному кодексі України, нагадує Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Що фіксують, а чого не прописують у шлюбному договорі:

• майнові зобов’язання, розв’язання спірних питань подружжя;
• зобов’язання щодо особистісних стосунків.

Наприклад, щоденне прибирання чи приготування обіду кимось із пари прописати не можна. Також шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Навіщо договір, якщо є закони?

Шлюбний договір – це ваш особистий додаток до законодавства. Адже, ви можете зазначити індивідуальні опції, які будуть комфортні саме для ваших обставин.

Зауважимо, що безпечніше зі шлюбним договором буде особам, які:

• одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
• є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
• самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
• бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.

Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.

Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

У Мін’юсті акцентували, що партнери, які проживають у цивільному шлюбі, не можуть укласти цю угоду.

За бажанням сторін шлюбний договір можна укласти на певний термін, в іншому разі він вважається безстроковим. Крім цього, партнери можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.

Щодо віку, з якого особи мають право самостійно укладати шлюбний договір, то він збігається зі шлюбним віком, що встановлений для жінок у сімнадцять, а для чоловіків — у вісімнадцять років. У разі зниження шлюбного віку до реєстрації шлюбу відповідно до чинного законодавства шлюбний договір укладається неповнолітніми за письмовою згодою їх батьків або піклувальника, справжність підпису яких засвідчується нотаріусом.

У разі укладення шлюбного договору особами, які вже перебувають у шлюбі, вік не має значення, оскільки відповідно до частини другої статті 34 Цивільного кодексу України у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

Шлюбний договір складається у трьох примірниках, один з яких зберігається в справах нотаріальної контори, а два інші видаються кожному з подружжя.

Згідно з частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Зміна умов шлюбного договору

В односторонньому порядку неможливо змінити умови цього договору. Його може бути змінено тільки подружжям.

Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

Додатково, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Питання розірвання шлюбного договору

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Відповідно до статті 103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, строки тривалості окремих прав та обов’язків. Може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього.

Раніше ми детально пояснили, що перебування подружжя за межами України не є перешкодою для розірвання шлюбу. З метою забезпечення доступності громадян до адміністративних послуг у сфері ДРАЦС і в межах реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2023 № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану» українці за кордоном отримують доступ до потрібних послуг у закордонних дипломатичних установах — посольствах або консульствах.

• Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
• Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
• Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.