Як перевірити, чи аліменти витрачаються на дитину: пояснення

17 Лютого, 2026 в 09:53

Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 179 Сімейного кодексу України), нагадали у Мін’юсті.

Розпорядження аліментами за цільовим призначенням є гарантією реалізації права дитини на належне утримання. Особа, на ім’я якої виплачуються аліменти, зобов’язана використовувати їх виключно в інтересах дитини, зокрема на харчування, одяг, взуття, медичне обслуговування, здобуття освіти, всебічний розвиток та створення гідних умов життя.

Якщо у платника аліментів виникає сумнів стосовно того, що кошти витрачаються в інтересах дитини, він може звернутися до компетентних органів для здійснення ними перевірки. Частіше такий запит може виникати, якщо розмір аліментів становить значну суму коштів.

Хто здійснює контроль за цільовим витрачанням аліментів

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці (частина перша статті 186 Кодексу).

Порядок перевірки

Згідно з Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018 № 1713, платник аліментів може подати заяву:

– до районної, районної у місті Києві держадміністрації;

– виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів;

– відповідної служби у справах дітей.

Для підтвердження сплати аліментів разом із заявою платник аліментів обов’язково подає розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, а також відомості про місце проживання отримувача аліментів. У разі якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду (за домовленістю між батьками дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину) платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.

Наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.

Інспекційне відвідування проводиться впродовж 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів. У разі наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, – не більше ніж 45 календарних днів.

Одержувач аліментів обов’язково інформується про проведення інспекційного відвідування шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня його проведення з подальшим узгодженням дати та часу візиту засобами телефонного та/або електронного зв’язку (за можливості).

У рекомендованому листі одержувач аліментів попереджається про адміністративну відповідальність, передбачену статтею 188-50 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за створення ним перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

Під час проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. Водночас береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.

Також звертається увага на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку. Якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводиться бесіда з нею.

Крім того, служба у справах дітей може звернутися із запитами:

– до закладів освіти, охорони здоров’я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров’я дитини, наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;

– до надавачів житлово-комунальних послуг щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.

Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності.

Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.

Протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок. Копія висновку надсилається платнику та одержувачу аліментів.

Що робити у разі виявлення ознак нецільового витрачання аліментів

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (частина друга статті 186 Кодексу).

Додамо, важливо розуміти різницю між стягненням аліментів на дитину за минулий час та стягненням заборгованості за аліментами.

Так, стягнення за минулий час має місце, коли аліменти ще ніколи офіційно не призначали, але один із батьків фактично не утримував дитину. Серед причин, чому особа, з якою проживає дитина, не подала на аліменти раніше, може бути правова необізнаність чи намагання домовитися в позасудовому порядку.

Стягнення заборгованості здійснюється, коли аліменти вже були призначені (рішенням суду, договором про сплату аліментів, заявою платника про відрахування коштів із заробітної плати тощо), але їх не сплачували або сплачували не в повному обсязі.

Стягнення аліментів на дитину за минулий час та заборгованості за аліментами

Згідно зі статтею 194 Кодексу аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, – до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 199 Кодексу, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом (стаття 195 Кодексу).

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (стаття 196 Кодексу).

Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами

З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (стаття 197 Кодексу).

Суми таких штрафів стягуються з боржника в установленому порядку та перераховуються стягувачу. Заходи примусового виконання передбачені Законом не застосовуються у разі відсутності заборгованості понад три місяці.

Зауважимо, аліменти – це кошти для харчування, одягу та інші побутові потреби, які закон зобов’язує виплачувати одного з подружжя іншому. Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину, а лише дають додаткові «пільги» при визначенні розміру та стягненні аліментів.

Розмір аліментів, якщо їх призначає суд:

  • на одну дитину — 1/4 частки доходу платника;
  • на двох дітей — 1/3 частки доходу платника;
  • на трьох і більше дітей – 1/2 частки доходу платника,  але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Читайте також: Добровільний договір про сплату аліментів: як укласти