Видача довідки про роботу та заробітну плату: розʼяснення Держпраці

16 Березня, 2024 в 10:14

Працівникові на його вимогу власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати довідку про роботу на відповідному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи та розміру зарплати

В Управлінні інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці роз’яснили нюанси видачі довідки про роботу та заробітну плату.

Роботодавець зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі чи організації. У документі зазначаються спеціальність, кваліфікація, посада, час роботи й розмір заробітної плати.

Відповідну вимогу ст. 49 КЗпП посадовці управління інспекційної діяльності нагадали під час спілкування з керівництвом комунальної установи, куди завітали за зверненням працівника. Крім того, інспектори звернули увагу на недопущення мобінгу й дискримінації працівників з інвалідністю та ВІЛ/СНІД, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах і необхідність психосоціальної підтримки на робочих місцях.

Форму довідки про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджено Порядком обчислення середньої заробітної плати (Порядок № 1266).

Порядок №1266 визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Щодо видачі довідки про роботу слід керуватися ст. 20 Закону про звернення громадян.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше 1 місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Водночас загальний термін розв’язання питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

На письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Зауважимо, воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Раніше ми детально розглянули деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім цього, ретельно пояснили, що навіть під час дії воєнного стану роботодавці мають докладати максимум зусиль для своєчасної виплати зарплати. І попри те, що закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати

  • Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.
  • Добровільне страхування: працівник може докупити страховий стаж собі або іншим.
  • Необхідний страховий стаж для виходу на пенсію за віком у 2024 році: роз’яснення.
  • В Україні особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, що закріплені Конституцією України та іншими законодавчими актами.
  • Робота за сумісництвом — виконання працівником, крім основної, додаткової регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.