ВС: Один із подружжя має право претендувати на виплату половини вартості частки у ТОВ іншого

29 Травня, 2024 в 10:19

Особа, яка зробила вклад у статутний капітал товариства, набуває право на частку учасника цього товариства

У разі внесення одним із подружжя як вкладу в статутний капітал ТОВ коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка зробила вклад у статутний капітал ТОВ, набуває право на частку учасника цього товариства.

Інший з подружжя, який був співвласником коштів, унесених у статутний капітал товариства, з метою захисту свого права при поділі спільного сумісного майна подружжя набуває право вимагати виплату половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Відповідну позицію зафіксувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22)

У справі, яка розглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка, зокрема, про компенсацію половини вартості внесків до статутного капіталу трьох юридичних осіб.

Суд першої інстанції цей позов задовольнив частково й, серед іншого, стягнув із відповідача на користь позивачки компенсацію вартості її частки внеску до статутного капіталу однієї з юридичних осіб. Натомість суд апеляційної інстанції скасував це рішення та ухвалив нове, зокрема, стягнувши з відповідача на користь позивачки компенсацію вартості її частки внеску до статутного капіталу однієї з юридичних осіб, але іншої, ніж визначив суд першої інстанції.

Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС акцентувала на те, що в разі внесення одним із подружжя як вкладу в статутний капітал ТОВ коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка зробила вклад у статутний капітал товариства, набуває право на частку учасника цього товариства.

Інший з подружжя, який був співвласником цих коштів, з метою захисту свого права при поділі спільного сумісного майна подружжя набуває право вимагати виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Водночас як учасник товариства, який вносить спільне сумісне майно в статутний капітал цього товариства, так й інші його учасники мають розуміти наслідки, які настануть у разі ухвалення рішення про виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Тобто при поділі спільного сумісного майна один із подружжя може претендувати на виплату частки у статутному капіталі ТОВ, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства.

Суд виходив із презумпції про те, що вартість частки в статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилася (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилася).

Тому, на переконання Великої Палати ВС, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині вимоги про стягнення компенсації з відповідача в розмірі 750 000 грн – половини вартості внесків у статутний капітал ТОВ – є помилковим.

У цій справі позивачка мала право вимагати виплату їй вартості частки члена колишнього подружжя у статутному капіталі, однак вона заявила вимогу про грошову компенсацію вартості частки внеску до статутного капіталу.

Водночас ВП ВС врахувала й те, що відповідач не спростував, що заявлений розмір позовних вимог щодо стягнення з нього 750 000 грн не відповідає вартості його частки у статутному капіталі ТОВ.

Нещодавно Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції роз’яснило питання поділу майна при розлученні.

Наразі українське законодавство передбачає перелік майна, яке не підлягає поділу. Серед них:

майно, отримане до шлюбу;
спадкове майно або майно, одержане від дарування;
житло чи земельна ділянка, набуті внаслідок приватизації;
речі, придбані за особисті кошти під час шлюбу;
особисті речі, зокрема коштовності;
премії та нагороди за особисті заслуги;
відшкодування за втрату або пошкодження майна;
виплати за страхування життя та здоров’я.

Також, суд може визнати майно, набуте під час проживання подружжя окремо, особистою власністю дружини або чоловіка в разі фактичного розриву шлюбних відносин.

Окремо варто акцентувати, що відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.

Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.

Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.

Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості:

необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;
довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;
переконати суд у необхідності поділу майна відповідно до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.

Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.

Також ми розглянули питання розірвання шлюбу — як процесу розірвання подружнього зв’язку. Слід відрізняти від визнання шлюбу недійсним (тобто таким, що від початку не мав законної сили, підстав, був складений з порушенням норм закону). У більшості країн вимагає участі уповноважених осіб: наприклад, суду, де встановлюються поділ майна, опіка над дітьми, порядок їх відвідування, аліменти та суміжні питання.

Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
Особисті немайнові права та обов’язки подружжя – це врегульовані нормами сімейного права відносини стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, шлюб між якими укладено у встановленому законом порядку, характерними рисами яких є невідчужуваність, безстроковість, безоплатність, особистісність та немайновість.
Шлюбний договір — це юридична угода, яку укладають за власним бажанням осіб, що вступають або перебувають у шлюбі.
Спільна сумісна власність подружжя – майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (або під час спільного проживання однією сім’єю), крім речей індивідуального користування.