Впроваджено зміни до КПК щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи

Законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи

15 березня у “Голос України” офіційно опублікували Закон № 3604-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи».

Документ набрав чинності з наступного дня після опублікування.

Закон створює законодавчі передумови для забезпечення поетапного початку впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у кримінальне провадження, шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу, за аналогією до прийнятих у 2021 році змін до Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального кодексу та Господарського процесуального кодексу.

ЄСІКС є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних підсистем, які забезпечують автоматизацію визначених законодавством процесів діяльності, включаючи документообіг, розгляд судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, що забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІКС.

Раніше у пояснювальній записці до документу зазначали, що поетапне запровадження ЄСІТС дозволить забезпечити комплексну підготовку до початку її функціонування на належному рівні в судах та органах і установах системи правосуддя.

На першому етапі впровадження ЄСІТС пропонується внести зміни до КПК України у частині забезпечення обміну документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу, а також забезпечення участі осіб у судових засіданнях дистанційно.

Оскільки за умов використання існуючих автоматизованих систем документообігу в судах неможливо повноцінно (без використання паперових носіїв) працювати виключно з електронними документами (починаючи з приймання документів і закінчуючи формування електронного архіву судових справ), перехід до проведення суддями розгляду справи за матеріалами судової справи в електронній формі також потребує певного часу. Запровадження ЄСІТС має бути адаптовано до потреб кримінального судочинства та усіх аспектів роботи суддів.

Процедура адаптації має бути здійснена з урахуванням різних категорій справ та рівнів їхньої складності. Так, основною метою запровадження підсистеми «Електронний суд», що входить до складу ЄСІТС є надання сторонам у справі гарантії доступу до правосуддя шляхом отримання повної, достовірної та своєчасної інформації з питань здійснення судочинства, з одного боку, та забезпечення можливого скорочення термінів розгляду справ шляхом прискорення проведення судом окремих процесуальних дій у зв’язку з наданням можливості оперативного отримання відповідної інформації від учасників справи або інших органів і установ відповідно до їх повноважень, з іншого боку.

Більше того, терміни розгляду справ ніяким чином не залежать від форми їх розгляду (паперова або електронна).

Так, основною запорукою забезпечення ефективного розгляду в судах матеріалів судової справи в електронній формі є створення єдиного простору для формування електронних документів, їх обміну та забезпечення зберігання і використання електронного архіву документів.

Ініціатори документа пояснили, що законодавче забезпечення поетапного запровадження ЄСІТС у кримінальному провадженні, особливо в умовах воєнного стану, дозволить комплексно започаткувати підготовку до початку її функціонування на належному рівні в судах та органах і установах системи правосуддя, що на практиці буде сприяти дотриманню прав та обов’язків учасників кримінального провадження, дотримання строків у кримінальному провадженні, спростить та прискорить всі етапи судового розгляду тощо.

Відповідними положеннями Закону, з поміж іншого, передбачено:

• викласти в новій редакції статтю 35 КПК та доповнити її положенням щодо порядку подання учасниками кримінального провадження до суду процесуальних документів в електронній формі та їх реєстрації з використанням ЄСІКС та/або її окремих підсистем (модулів);
• внести зміни до статті 107 КПК, встановивши необхідність фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів;
• доповнити статті 135 і 136 КПК положеннями щодо порядку здійснення виклику особи (шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень) у кримінальному провадженні із використанням ЄСІКС та/або її окремих підсистем (модулів);
• внести доповнення до статті 336 КПК, що регламентують порядок участі учасників кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
• внести зміни до статей 385 і 387 КПК, згідно з якими проведення виклику та відбору присяжних у суді буде здійснюватися з використанням ЄСІКС та/або її окремих підсистем (модулів);
• доповнити статті 401 і 430 КПК положенням про необхідність вирішення суддею-доповідачем клопотання щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції під час підготовки до апеляційного та касаційного розгляду справи тощо.

Передбачається, що реалізація законопроекту за предметом правового регулювання не матиме впливу на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави, розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище й інші сфери суспільних відносин.

Передбачені зміни забезпечать ефективний початок впровадження ЄСІТС.

• 23 лютого Верховна Рада розглянула у другому читанні доопрацьований Комітетом законопроєкт №10202 та прийняв його в цілому як Закон.
• Комітет з питань економічного розвитку поінформував про дію Закону щодо відшкодування зруйнованого і пошкодженого житла.
• За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
• Верховна Рада на пленарному засіданні 22 лютого ухвалила Закон (проєкт № 5865) «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках».