Відпустка для батька при народженні дитини

Роботодавець може відмовити працівнику в наданні такої відпустки, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури

Чоловікові, дружина котрого народила дитину, одноразова оплачувана відпустка  тривалістю до 14 календарних днів надається не пізніше 3 місяців з дня народження дитини. Відповідну норму статті 19-1 Закону України «Про відпустки» роз’яснили, відповідаючи на запитання працівника, посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області.

Вони також звернули увагу на деякі особливості, передбачені Порядком надання відпусток при народженні дитини:

– відпустка має бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини;

– відпустка не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини;

– під час подання письмової заяви про надання відпустки слід пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб;

– працівник, який протягом 3 місяців з дня народження дитини був звільнений і працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до письмової заяви про надання відпустки має додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

Крім того, як зазначено в статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець може відмовити працівнику в наданні такої відпустки, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.

• У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
• Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
• Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
• Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
• Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
• Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
• Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.