Відповідальність за спалювання листя та сухостою: нагадування Мін’юсту

Окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу

Щороку навесні та восени багато осіб спалюють суху траву й листя, не замислюючись, що це шкодить природі та заборонено законом. У Мін’юсті нагадали про відповідальність за спалювання листя та сухостою.

Насамперед, спалювання сухостою має деструктивні наслідки для довкілля. Коли спалюється сухостій, відбувається:

– забруднення повітря;

– знищення мікрофлори ґрунту та біорізноманіття;

– втрата родючості ґрунтового покриву;

– зростає ризик пожеж.

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77 КУпАП):

• Штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах:

– на громадян: від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн);

– на посадових осіб: від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн).

• Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:

– на громадян: від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн);

– на посадових осіб: від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн).

Самовільне випалювання рослинності або її залишків (ст. 77-1 КУпАП):

• Штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища складає:

– на громадян: 180 – 360 (3060 – 6120 грн);

– на посадових осіб: 900 – 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).

• Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

– на громадян: 360-720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн);

– на посадових осіб: 1260 – 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).

Спалювати опале листя заборонено законом через ризик масштабного загоряння, що може створити загрозу життю та здоров’ю людей, забруднення атмосферного повітря та зниження родючості ґрунтів. Тож, окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу.

Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом в Україні караються:

– штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн);

– або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років;

– або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:

– позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Спалювання сухостою – це не лише шкода для довкілля, але й загроза для нашого здоров’я та гаманець. Відмовтеся від цієї шкідливої звички та оберіть безпечні методи утилізації, — наголосили у відомстві.

Додамо, оскільки в Україні триває воєнний стан — спалювання сухостою може бути прирівняне до диверсій. В березні 2022 року Рада внесла зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану.

До переліку злочинів у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності. Тож за спалювання сухої трави, в умовах воєнного стану, вас можуть ув’язнити строком на 15 років або довічно ув’язнити з конфіскацією майна.

• Президент підписав закон про заборону «джипінгу» на природоохоронних територіях.
• Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
• Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
• За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
• Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.