Уряд визначив, у яких випадках медзаклади можуть надавати послуги за оплату

Так, прийнята урядом постанова дозволить чітко визначити, які медичні послуги покриваються за програмою медичних гарантій, а які — ні. Документ набере чинності з 2025 року

Уряд визначив перелік випадків, за яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати платні медичні та додаткові послуги пацієнтам, що не покриваються програмою медичних гарантій. Відповідна постанова «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» була прийнята на засіданні Кабінету Міністрів України, однак, набуде чинності з 1 січня 2025 року.

Ухвалене Урядом рішення про платні медичні послуги є необхідним кроком, спрямованим на збільшення прозорості медичної системи, а також систематизацію та унормування фінансових надходжень українських медзакладів. Це сприятиме скороченню неформальних платежів та зменшенню випадків корупційних порушень, оскільки кожен пацієнт буде чітко знати, що покривається і що не покривається програмою медичних гарантій. Вартість платних послуг буде сплачуватись на офіційний рахунок лікарні за чітко визначеним тарифом. Оплати за “КТ з контрастом”, які нібито не покриваються державою, та інші способи шахрайського вимагання коштів з пацієнтів, мають лишитися у минулому. Медичні заклади мають достатньо часу, щоб сформувати переліки та належним чином проінформувати пацієнтів, – прокоментував міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко.

За яких випадків пацієнти або інші фізичні та юридичні особи повністю оплачуватимуть медичні послуги:

• звернення пацієнта без направлення лікаря, крім випадків, коли направлення не вимагається відповідно до законодавства;
• надання медпослуг закладами охорони здоров’я за договорами з юридичними особами;
• надання медпослуг у закладах охорони здоровʼя сектору безпеки і оборони та Державного управління справами пацієнтам, які не належать до прикріпленого контингенту;
• надання медпослуг, які не покриваються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Так, прийнята постанова дозволить чітко визначити, які медичні послуги покриваються за програмою медичних гарантій, а які — ні. Зокрема, документ визначає, що медичні інтервенції, які відсутні в таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоровʼя» та/або національного класифікатора НК 026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій», затвердженій наказом МОЗ від 03.04.2020 № 773, не покриваються за програмою медичних гарантій і можуть надаватися за плату від юридичних і фізичних осіб. До моменту набрання постановою чинності МОЗ планує переглянути таблицю співставлення таким чином, щоб програма медичних гарантій чітко визначила перелік послуг, який гарантується кожному пацієнту, інші ж медичні послуги можуть надаватись платно.

Також постанова визначає випадки, за яких пацієнти здійснюватимуть оплату лише за додаткові послуги, сама ж вартість медичної послуги покриватиметься коштом програми медичних гарантій. Ідеться про:

• надання медпослуг за місцем проживання (вдома) чи перебування пацієнта за умови, якщо це є побажанням пацієнта, а не обумовлено його медичним станом;
• можливість самостійно обрати лікуючого лікаря при отриманні спеціалізованої медичної допомоги в плановому порядку в стаціонарних умовах;
• перебування в палаті із підвищеним рівнем комфорту та сервісу за запитом пацієнта.

Крім цього, усі заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності мають оприлюднити на своїх офіційних сайтах та розмістити на інформаційних стендах у приміщеннях лікарень повну інформацію з переліком платних медичних послуг із зазначенням їх вартості, а також повний перелік безоплатних медичних послуг, що надаються в межах програми державних гарантій обслуговування населення.

Надання платних медичних послуг має обов’язково оформлятися відповідними підтвердними документами та вноситися до електронної системи охорони здоров’я із зазначенням джерела оплати, а розрахунок здійснюється виключно в безготівковій формі. Заклади охорони здоров’я зможуть самостійно визначати вартість платних медичних послуг.

Зауважується, що ті медзаклади, що діють у формі установи, матимуть змогу здійснювати додаткову господарську діяльність, відповідно до їх статутів, самостійно встановлюючи плату за неї.

Раніше ми повідомили, що Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.

Тож, відтепер медзаклади можуть обмінюватися документами з військовими частинами й територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки через систему електронного документообігу. Це значно спростить та пришвидшить процес проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для наших захисниць та захисників.

Раніше військові, зокрема й за наявності важкого поранення могли відстоювати у чергах годинами, збираючи десятки документів та їздити різними містами, аби пройти військово-лікарську комісію. Так, після рішення ВЛК необхідно було особисто возити документи про відпустку або про непридатність за станом здоровʼя до військової частини.

Одначе, нині, як переконують у МОЗ, документи щодо рішення ВЛК про відпустку або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді медзаклад направить до військової частини, після чого військовослужбовець може одразу їхати до центру комплектування за місцем проживання або відпустки. Військова частина, своєю чергою, після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до центру комплектування.

Також поінформували, що електронний рецепт має низку переваг над паперовим бланком як для пацієнтів, так і для лікарів. Так, пацієнту, перш за все, не потрібно вчитуватися в почерк лікаря в пошуці потрібних ліків, вся інформація про рецепт буде доступна в інформаційній довідці. А функціонал електронного рецепта спрощує процес виписування рецептів для медичних працівників та мінімізувати помилки в бланках, це збереже час для ефективної взаємодії лікаря та пацієнта.

• Центральна база даних (ЦБД) ЕСОЗ, зокрема, містить реєстри даних: реєстр пацієнтів, реєстр медичних записів, реєстр медичних висновків та інші. Медичні фахівці, фармацевти та лаборанти можуть працювати з ЦБД тільки через МІС.
• Строк дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує за власні кошти, збільшився до 90 календарних днів із 30-ти, як було раніше, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.
• Уряд має намір обмежити вплив фармкомпаній на лікарів та фармацевтів.
• Документи для ВЛК відтепер у е-формі: у МОЗ пояснили основні зміни для військовослужбовців.
• Отримання лікарняного вагітними українками за кордоном: роз’яснення МОЗ.