Перелік послуг, що надають медичні інформаційні системи: роз’яснення МОЗ

За допомогою МІС медики можуть додавати, переглядати та обмінюватися інформацією в центральній базі даних ЕСОЗ

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) — національна інформаційна система, яка зберігає медичні дані про здоровʼя пацієнтів у єдиному місці. Вона складається з центральної бази даних та медичних інформаційних систем (МІС), інформує пресслужба МОЗ.

Центральна база даних (ЦБД) ЕСОЗ, зокрема, містить реєстри даних: реєстр пацієнтів, реєстр медичних записів, реєстр медичних висновків та інші. Медичні фахівці, фармацевти та лаборанти можуть працювати з ЦБД тільки через МІС.

Що таке МІС?

Медичні інформаційні системи — це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням, лабораторіям та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ.

За допомогою МІС медики можуть додавати, переглядати та обмінюватися інформацією в центральній базі даних ЕСОЗ. А фармацевти — переглядати дані щодо електронних рецептів та погашати їх. Завдяки цьому пацієнти можуть користуватися електронними рецептами, е-направленням та іншими цифровими сервісами.

Поза інструментами для взаємодії з ЕСОЗ розробники МІС також створюють додаткові сервіси для закладів охорони здоровʼя. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків або ж відома багатьом — система запису на прийом до лікаря.

На сьогодні МІС орієнтовані на надання послуг переважно для закладів охорони здоровʼя, медичних фахівців та жодна з них ще не має власних пацієнтських інтерфейсів, які б взаємодіяли з ЦБД ЕСОЗ та перевірялися державою.

До ЕСОЗ приєднано понад 35 медичних інформаційних систем, які розроблено провідними українськими ІТ-компаніями.

Усі без винятку МІС, які взаємодіють з центральною базою даних ЕСОЗ, проходять тестування на відповідність технічним вимогам, зокрема і з питань безпеки, які встановлює та перевіряє держава.

Також ознайомитися з повним переліком МІС можна на сайті електронної системи охорони здоровʼя.

Зауважимо, завдяки ЕСОЗ відбувається цифровий обмін інформацією в медичній галузі. У ній лікарі створюють електронні медичні висновки про народження та тимчасову непрацездатність, електронні направлення, електронні рецепти, вносять інші медичні дані пацієнта.

Особистий лікар може швидко – за згодою пацієнта – отримати потрібну інформацію про пацієнта, яка внесена до системи за результатом його попередніх звернень за медичною допомогою. Така медична інформація допоможе лікарю мати більше об’єктивних даних для прийняття рішень під час встановлення діагнозу, призначення лікування тощо.

Дані про пацієнта зберігаються в центральній базі даних, яка належить Національній службі здоров’я, та в закладі, який вносить електронні медичні записи через медичні інформаційні системи (МІС). Центральна база даних і МІС складають електронну систему охорони здоров’я.

У центральній базі даних (ЦБД) персональні та медичні дані пацієнта технічно зберігаються відокремлено та в зашифрованому вигляді.

Технічно доступ пацієнта як користувача до ЦБД ЕСОЗ наразі не забезпечено, тому пацієнт може отримати інформацію, яка внесена про нього в ЦБД ЕСОЗ, одним зі способів:

• у свого сімейного або особистого лікаря після надання такому лікарю згоди на доступ до запитуваної інформації пацієнт може отримати відомості щодо медичної інформації про себе;
• у Національній службі здоров’я України, надіславши запит через форму або листом на адресу: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 19.

Варто зазначити, що наразі медичні заклади можуть надавати пацієнтам доступ до даних, які зберігаються безпосередньо в такому закладі, через пацієнтські застосунки медичних інформаційних систем, які використовує заклад для автоматизації своїх процесів. Однак не всі МІС мають відповідний функціонал та не всі заклади ним користуються. Відомості в застосунках МІС, які ви сьогодні можете бачити у разі їх використання, – це не відомості ЦБД ЕСОЗ, а відомості, які зберігає про вас заклад, який використовує таку ж МІС.

Зауважується, що зараз ведеться активна робота над розробкою та впровадженням особистого кабінету пацієнта, який надалі забезпечить доступ усіх пацієнтів до власних даних, які містяться в центральній базі даних ЕСОЗ.

Раніше ми повідомили, що Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.

Тож, відтепер медзаклади можуть обмінюватися документами з військовими частинами й територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки через систему електронного документообігу. Це значно спростить та пришвидшить процес проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для наших захисниць та захисників.

Раніше військові, зокрема й за наявності важкого поранення могли відстоювати у чергах годинами, збираючи десятки документів та їздити різними містами, аби пройти військово-лікарську комісію. Так, після рішення ВЛК необхідно було особисто возити документи про відпустку або про непридатність за станом здоровʼя до військової частини.

Одначе, нині, як переконують у МОЗ, документи щодо рішення ВЛК про відпустку або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді медзаклад направить до військової частини, після чого військовослужбовець може одразу їхати до центру комплектування за місцем проживання або відпустки. Військова частина, своєю чергою, після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до центру комплектування.

Також поінформували, що електронний рецепт має низку переваг над паперовим бланком як для пацієнтів, так і для лікарів. Так, пацієнту, перш за все, не потрібно вчитуватися в почерк лікаря в пошуці потрібних ліків, вся інформація про рецепт буде доступна в інформаційній довідці. А функціонал електронного рецепта спрощує процес виписування рецептів для медичних працівників та мінімізувати помилки в бланках, це збереже час для ефективної взаємодії лікаря та пацієнта.

• Строк дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує за власні кошти, збільшився до 90 календарних днів із 30-ти, як було раніше, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.
• Уряд має намір обмежити вплив фармкомпаній на лікарів та фармацевтів.
• Документи для ВЛК відтепер у е-формі: у МОЗ пояснили основні зміни для військовослужбовців.
• Отримання лікарняного вагітними українками за кордоном: роз’яснення МОЗ.