Уряд спростив процедуру укладання охоронних договорів для кращого збереження культурної спадщини: деталі

Зміни до Порядку укладання охоронних договорів актуалізували застарілі правила. Спрощення процедур допоможе охопити охороною більше об’єктів культурної спадщини

Охоронний договір встановлює режим використання пам’ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам’ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам’ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

30 травня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768», повідомляє пресслужба МКІП.

Зазначається, що зміни до Порядку укладання охоронних договорів актуалізували правила, які понад двадцять років регулювали сферу й дуже застаріли. Спрощення процедур допоможе охопити охороною більше об’єктів культурної спадщини.

Які саме зміни відбулись у сфері укладення охоронних договорів:

• з’явилася форма охоронного договору на щойно виявлені об’єкти  культурної спадщини. Це нарешті дозволить практично виконати норму статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та посилити збереження щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до часу внесення їх до Державного реєстру пам’яток;
• удосконалено форми паспортів та актів залежно від виду пам’ятки;
• врегульовані розбіжності, які виникали раніше при укладанні охоронного договору на пам’ятки монументального мистецтва, садово-паркового мистецтва, ландшафту, науки і техніки, історії та археології;
• відтепер процедура погодження охоронних договорів на пам’ятки національного значення з МКІП переведена в електронну форму. Це скоротить час на їх укладання та зменшить фінансові витрати на друк;
• конкретизовано орган охорони культурної спадщини з яким може бути укладено охоронний договір.

В МКІП наголошують, що загалом зміни до Порядку:

• пришвидшать процедуру укладення охоронних договорів;
• впорядкують розбіжності, що існували раніше в Порядку укладання охоронних договорів та Законі України «Про охорону культурної спадщини»;
• сприятимуть поліпшенню захисту щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Відтепер органи охорони культурної спадщини зможуть укладати на них охоронні договори з власниками та користувачами.

Раніше ми повідомляли, що будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відсутність такого дозволу на стадії розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю питання щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт може свідчити про невідповідність проєктної документації на будівництво (капітальний ремонт) вимогам законодавства та, як наслідок, про відсутність підстав для видачі дозвільних документів на будівництво. Мовиться у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 квітня 2024 року у справі № 420/5521/19 (адміністративне провадження № К/990/40970/23).

Також інформували, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

• Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
• Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
• За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
• Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.