У Раді зареєстрували законопроєкт щодо регулювання Telegram

Наголошується, що метою законопроєкту є створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію прав на свободу вираження поглядів, і одночасно захищало національні інтереси України та права користувачів медіасервісів

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація».

Ініціатори проєкту закону заявили, що на відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/ каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.

Деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин, платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 раза – 72% проти 16% відповідно.

Для законодавців очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації зі значно меншим охопленням.

Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом РФ, російським регулятором Інтернету роскомнадзором та іншими офіційними особами.

У спільній заяві щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих Телеграм-каналів, зробленій Центром протидії дезінформації при РНБО, МВС, Міноборони, СБУ та іншими державними органами, прямо зазначалось про причетність цілого ряду каналів на платформі Telegram до російських спецслужб.

Через використання афілійованих з РФ платформ для шпіонажу Telegram заборонено використовувати державним посадовцям Норвегії. Це містить, зокрема, заборону встановлювати відповідні програми на комп’ютери та інші пристрої, що використовуються службовцями.

Аналогічна умова міститься в Правилах поведінки в соціальних мережах, які є частиною Методичних рекомендацій з використання соціальних мереж в Збройних Силах України (ВКДП 3-116(01).01), затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України 1 вересня 2021 року: «відмовтеся від використання (…) месенджерів (Telegram) (…) російського виробництва. Прямий доступ до бази даних соціальних сервісів із надзвичайною легкістю дозволяє російським спецслужбам виявити найширший спектр інформації, яку звичайні громадяни і військовослужбовці завантажують до соціальних мереж».

Також українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram. Водночас, створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам російської федерації деанонімізовувати користувачів і стежити за ними. У медіа присутні публікації з прикладами, як технологія платформи дозволяє стежити за українськими посадовцями.

Попри явні загрози для національної безпеки та заходи, які вживаються нашою державою для протидії дезінформації, наведені доводи ніколи не досліджувались і не перевірялись державними органами України через відсутність відповідних повноважень і необхідного регулювання. Даний законопроєкт спрямований на те, щоб такі повноваження надати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, яка виконує аналогічні функції стосовно інших платформ.

Зокрема, Закон «Про медіа» пропонується доповнити статтею про те, що провайдер платформи спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, зобов’язаний:

1) розмістити умови користування сервісом платформи спільного доступу до інформації на такій платформі та ознайомити з ними користувачів платформи;

2) оприлюднити в доступному для користувачів місці безпосередньо на платформі спільного доступу до інформації та у всіх пов’язаних з платформою сервісах інформацію про власні контактні дані, на які користувачі можуть відправляти скарги на поширювану через платформу масову інформацію, шо суперечить законодавству України;

3) передбачити в умовах користування сервісом платформи спільного доступу до інформації заборону на поширення інформації, яка порушує вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону, вимоги законодавства про авторське право та суміжні права, а також про можливість зупинення або припинення користування сервісом платформи спільного доступу до інформації особам, які порушують вказані вимоги;

4) на підставі звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення обмежувати поширення на території України програм та/або користувацької інформації, зокрема користувацького відео, що порушують вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону;

5) впровадити прозорі та зрозумілі механізми оцінки та направлення володільцям сторінок (облікових записів) на платформі спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, звернень користувачів щодо інформації, розміщеної на такій платформі, що може порушувати вимоги законодавства та умови користування, механізми ефективного розгляду звернень та повідомлення користувачам про результати такого розгляду, а також забезпечити прозорий, простий та ефективний механізм оскарження дій володільців сторінок (облікових записів) на платформі спільного доступу до інформації щодо розгляду звернень користувачів;

6) передбачити в умовах користування сервісом платформи спільного доступу до інформації порядок реалізації права на відповідь або спростування недостовірної інформації та забезпечити інформування користувачів про факт і зміст спростування або відповіді поряд з відповідним інформаційним повідомленням з метою повідомлення користувачів;

7) включати та впроваджувати в умовах користування сервісом платформи спільного доступу до інформації вимоги щодо поширення рекламної інформації, встановлені законодавством, а також забезпечувати користувачам можливість зазначати, чи містить їхнє користувацьке відео рекламну інформацію;

8) впроваджувати ефективні заходи та інструменти медіаграмотності, підвищувати обізнаність користувачів щодо таких заходів;

9) виконувати вимоги Національної ради, визначені цим Законом.

Передбачається, що прийняття проекту Закону сприятиме забезпеченню реалізації прав на свободу вираження поглядів, захисту національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів.

• Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону №11059, який передбачає внесення змін до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» щодо адміністративної процедури.
• У Раді зареєстрували законопроєкт №11073 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї».
• У Верховній раді зареєстрували законопроєкт №11079 про звільнення засуджених для служби за контрактом у Збройних силах України.
• Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
• Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.